Вчора я вже жалілась на забан. Там такий ше нюанс случився, шо хтіла задвинути тєорію одну геополітічєскую. Но, поскольку збили на взльоті із-за якогось утюга, но невспіла.
Но не пропадать же добру. Бо вполнє возможно, шо вона буде імєть якесь мега-развітіє. І даже войдьот в учєбнікі, напрімєр, НовороСтароро. Як знать…..
Карочє так. Як вознікло суть государство кітайськоє.
На бєрєгах Патріарших прудов в незапам*ятні врємєна, коли нєбо було твйордим, жила сємья елєктрогазосварщиков. Жили вони, газварили, і па рускі говорили. Поскольку занятіє цим промислом у них було наслєдственне, жили вони бєдно і немали дєнюх на защітні маски, то і разрєз глаз у них постєпєнно ізмінявся і острота зрєнія тоже.
Вот однажди сємья елєктрогазосварщиков рішила поїхать на первомайський пікнік. Вони по-празднічному оділись в кокошніки, зіпуни, лапті і фофудью, взяли рєпу парєну,жарєну і варєну, накришили салату олів*є, бутербродов, взяли жбан бражки і сіли в празднічну лодку.
Долго лі коротко їхали вони в лодці, їли салат і рєпу, запивали бражкою, оралі пєсні. Но, вдруг на устьє Патріарших Прудов упав густой туман. Такий густий, шо мімо пропливали тільки йожики, водяні видри, а дальше вопше не видно ні згі. Потом начався жуткий шторм, вони потєряли вьосла,імущєство. Ураган уньос в темноту кокошнік і фофудью….. Стіхія бушовала три дня і три ночі. А потом всьо затіхлоі вода стала жолтой, а ланшафт вокруг удівітільним.
Сімья електрогазосварщіков вишла на берег і удівілась глазами. Но поскольку глаза були іспорчени ремеслом і бризками сольоной води, то удівілась не крепко. І рішила, шо буде тут жить і построє город-сад. Прімєрнотак.
Лариса Полулях
Про китайський кордон
Вот однажди сємья елєктрогазосварщиков рішила поїхать на первомайський пікнік. Вони по-празднічному оділись в кокошніки, зіпуни, лапті і фофудью, взяли рєпу парєну,жарєну і варєну, накришили салату олів*є, бутербродов, взяли жбан бражки і сіли в празднічну лодку.
Долго лі коротко їхали вони в лодці, їли салат і рєпу, запивали бражкою, оралі пєсні. Но, вдруг на устьє Патріарших Прудов упав густой туман. Такий густий, шо мімо пропливали тільки йожики, водяні видри, а дальше вопше не видно ні згі. Потом начався жуткий шторм, вони потєряли вьосла,імущєство. Ураган уньос в темноту кокошнік і фофудью….. Стіхія бушовала три дня і три ночі. А потом всьо затіхлоі вода стала жолтой, а ланшафт вокруг удівітільним.
Сімья електрогазосварщіков вишла на берег і удівілась глазами. Но поскольку глаза були іспорчени ремеслом і бризками сольоной води, то удівілась не крепко. І рішила, шо буде тут жить і построє город-сад. Прімєрнотак.
Лариса Полулях
Про китайський кордон
Немає коментарів:
Дописати коментар