28 липня 2015 року в державному
архіві Тернопільської області відкрито виставку приурочену до 70-ї річниці
депортації українців з Польщі під назвою "О Пам'яте, чого ти так
болиш...". Відкрив захід директор архіву кандидат історичних наук Федір Полянський.
На вдкритті виставки виступили:
Віктор Шумада тимчасово виконуючий обов’язки керівника апарату голови ТОДА, Володимир
Кіцак кандидат історичних наук, доцент ТНПУ ім.В.Гнатюка, Йосип Свинко кандидат геолого-мінералогічних
наук, професор ТНПУ товариство «Надсяння», Олександр Смик
заступник Тернопільського міського
голови з питань діяльності виконавчих органів ради, Богдан Хаварівський голова обласної організації голова
Всеукраїнського товариства «Меморіал» ім.
В. Стуса.
Виставка складається із трьох важливих розділів: законодавчі
документи, факти примусової депортації, облаштування людей на території
Тернопільської області. Своєрідну екскурсію в історичне позачасся здійснила
начальник інформаційного відділу архіву Стефанія Коваль. Спочатку людям
пропонували добровільно покидати рідні домівки, однак бажаючих це робити було
небагато. Погоджувались здебільшого симпатики комуністів. І коли цей процес
дещо затягнувся - втрутилися польські військові та націоналісти, з нашого боку
- червоноармійці. Про жахливі факти фізичного знищення українців-лемків
розповів голова Тернопільського суспільно-культурного товариства
"Надсяння" Йосип Свинко. Значну увагу він приділив духовним проблемам
переселених родин, відновленню історичної пам’яті про події тих часів,
організації чисельних поїздок українців Надсяння на малу Батьківщину, відновленню
там пам’яток історії і культури. Пан Йосип - автор книги спогадів про своє
рідне село Ямна на Перемишлянщині (Польща), а також співавтор книги-реквієму
"Межовий край у вогні" про польсько-українські взаємини у 1944-1947
роках. Навіть важко уявити, у якій ситуації опинились тоді 482 тисячі сімей -
переселенців... Без майна, без житла, без роботи... Більше половини прибули без
документів. Розселяли їх по всій Україні. Але навіть ті, яких вивезли до
Запорізької та Миколаївської областей, згодом повертались на Галичину, ближче
до рідних домівок. Їх не покидала надія про швидке повернення на Батьківщину. Переселенці виявились надзвичайно
працьовитими і талановитими людьми. Вони обживалися на українських теренах,
багато працювали. Польський уряд пішов назустріч - видав візи тим, хто хоче
відвідати рідні землі.
Заступник міського голови Олександр Смик на відкритті
виставки висловив ідею запросити на фестиваль "Дзвони Лемківщини",
який розпочнеться через тиждень, тих, хто переїхав з Донбасу, кого держава не
зуміла прихистити. На його думку, "Дзвони Лемківщини" мають стати
своєрідним всеукраїнським набатом - нагадуванням про ті страхітливі часи.
( за матеріалом Валентини Семеняк http://teren.in.ua/article/70richchyu_deportatsiyi_ukrayintsiv_prysvyachena_dokumentalna_vystavka
)
Фото Ігоря Крочака
Немає коментарів:
Дописати коментар