суботу, 20 червня 2015 р.

Аліна Михайлова: Про волонтерство духу

Сьогодні, 20 червня 2015 року я розкрию всі карти волонтерства в Армії SOS...
Розіб'ю в пух і прах чиїсь уявлення про слово "волонтер" і розкажу про велику привелику, для когось, тайну і прєдамся в одкровєніє от Аліни Михайлової.
Готові?
Так от. Сьогодні ми почули від одного вояки, що ми отримуємо, ВНІМАНІЄ, : З А Р П Л А Т Н Ю ЗА ТЕ, ЩО МИ ДОПОМОГАЄМО БІЙЦЯМ АТО.

А тепер без лірики : за рік волонтерства окрім кави та хот догів на заправках WOG в АТО, окрім тушківки та кільки в томаті на штабі - ніхто з волонтерів Армії SOS не отримував ні зарплатні, ні фінансової винагороди.
Ми, можна сказати, певною мірою такі ж самі добровольці, тільки де кожен з нас, зі своїх певних причин, вирішив, що він буде кориснішим у якості волонтера.
Це абсолютно свідомий вибір, де кожним з нас "движит" патріотизм, любов до рідної Батьківщини та ненависть до ворога.
А хіба любов до Батьківщини може мати якусь матеріальну сторону?
Якщо, можливо, хтось з моїх читачів все ж таки мав сумніви щодо того, платять волонтерам щось чи ні, я вам впевнено кажу - НІ.
Якщо ж ви спитаєте, за що ми живимо, то особисто за себе скажу, що я студент, і мене забезпечують мої батьки.
Проте більшість з волонтерів AS й досі намагаються хоч якось суміщати роботу з волонтерством, тим самим маючи хоч якусь копієчку.
А насправді, дуже неприємно чути таки слова від бійців. Чути від них це з притензією типу : "ви взагалі то гроші отримуєте за свою роботу, а ми тут без ЗП воюємо".
Чути помикання і недовольства, що ми комусь чимось зобов'язані ітд.
Ми нікому нічим не зобов'язані. У нас нема роботодавця чи якогось директора. В будь який момент кожен з нас може спокійно послати все це під три чорти і спокійно жити далі, ходячи в бари, клуби, проводячи вихідні з сім'єю і друзями.
Гидко. Гидко до глибини душі, коли ті, кому ти віддаєш весь свій час, все своє життя, можуть спокійно тобі грубити і поводити себе як невдячні свині, бо бачите ль вони придумали собі, що наша допомога оплачується якимось вигаданим богом волонтерів. ?
Не все в цьому світі продається. А час та наші життя, які ми ділимо разом з вами, хлопці, ось вже як рік, не продаються та не покупаються.
Ніким.

Немає коментарів:

Дописати коментар