Пєтя Нерішучий.

Саме так можна охарактеризувати нового президента України, який ніяк не наважується активніше діяти і змінити ситуацію в країні. Порошенко за більш ніж 100 днів свого президентства зробив величезну кількість заяв, дав безліч (більше 170) обіцянок і вселив у людей надію, що все таки буде добре житися в нашій країні, по-новому і саме за його президентства Україна розквітне.
Але аналіз його дій показав, що вони далеко не завжди збігаються з його словами, а в більшості випадків кардинально розходяться з ними. Не хочеться нагороджувати Порошенко якими то образливими епітетами... Поки що... Так що нехай буде нерішучим.


До цього він вже був Петром Новим.
Скільки обіцянок він давав з початку цього року...Будучи ще кандидатом в президенти, саме Порошенко наобіцяв бідним українцям дорогу до Європи, світле безбідне майбутнє і, нарешті, стабільність в країні! Пізніше, він пообіцяв розправитися з усіма внутрішніми і зовнішніми ворогами нашої Батьківщини! Обіцянки, як з рогу достатку, сипалися в вуха українцям.
І ось настав той день, коли Петра Поошенко більшість жителів нашої країни обрали президентом, гарантом Конституції ...
Але Петро так розігнався, що кількість обіцянок не тільки не припинилася, вона зросла, і щодня список поповнювався новими ... Але, настав час, коли пора обіцянки виконувати, але з цим процесом президент трохи пригальмував, і обіцянки почали виконуватися якраз напередодні виборів, щоб не злякати виборців його Блоку і показати, що почався тривалий період змін в країні.

Але як виявилося, це був відволікаючий маневр і показовий передвиборний фокус. І після виборів все повернулося на круги своя. Нові обіцянки і заяви, нові надії у людей ... Для людей заяви президента перетворилися в порожні звуки, як гавкання собаки на Місяць.
А незабаром річниця Майдану, і слід підвести підсумки революційного року в історії нашої країни. Що було зроблено, а що - ні. І торішні герої-революціонери в одну мить можуть перетворитися на брехунів і ошуканців! І настав час Пєті стати сміливіше і почати не просто говорити слова, а підкріплювати їх справою ...

І тепер, Петро стоїть на роздоріжжі, залишатися таким
же нерішучим, або приміряти на себе нове звання ... А яким воно буде, вирішить вже народ!