пʼятниця, 31 серпня 2018 р.

У вітчизняних водоймах масово гине риба

Останнім часом почастішали випадки загибелі водних живих ресурсів в різних куточках країни
В Асоціації рибалок України називають основними причинами цього: неналежне ставлення людини до водойм, незадовільну роботу природоохоронних державних структур, аномальну спеку, маловодний рік, потрапляння у водойми побутових і виробничих стоків, а так же хімікатів з полів. Все це призводить до різкого зменшення кількості розчиненого у воді кисню, в результаті чого настають заморні явища у риби.
З початку року масовий мор риби стався в Київській, Черкаській, Харківській, Одеській, Миколаївській, Запорізькій, Херсонській, Житомирській, Полтавській області.
- Масова загибель риби в різних регіонах країни - це не природний відбір ... У кожного випадку є конкретне людське ім'я. На жаль природоохоронні та контролюючі державні структури демонструють повну неспроможність по боротьбі з цим явищем. Як показала практика, вони можуть тільки зафіксувати факт події. А попередити замори риби, а тим більше знайти винних і гідно їх покарати - такі факти маловідомі. Ось і множаться з кожним роком випадки масової загибелі риби. А винуватці залишаються безкарними ... - стверджують в Асоціації рибалок України.
Потворне ставлення людини до природи, плюс до цього незадовільна робота природоохоронних структур, корупція, все це веде наші водойми до краху. Який сенс державі щорічно зарибнювати водойми на десятки мільйонів гривень, якщо достатньо комусь вночі злити відходи свого виробництва в річку, в результаті чого в ній загине все живе? У 2017 році загальний обсяг скидів у водні об'єкти стічних вод і забруднюючих речовин склав 2 млрд. 80 млн. м3. В основному це підприємства гірничо-металургійного комплексу і комунального господарства.
Слід також зазначити, що 2018 рік є маловодним. Коли розраховуються гранично допустимі норми викидів у водні об'єкти стічних вод, розраховується сезонність, і наповненість вод. Але якщо наповненість вод стала менше, то велика концентрація викидів позбавляє водойми можливості саме очистити свої води.
- Це не поодинокі випадки отруєння водойм. У 2017 році було отруєно все або майже все живе в1200 вітчизняних водоймах. Ще в 980 водоймах відбулися заморні явища риби, причиною яких вважали зменшення кількості розчиненого у воді кисню через спеку і розростання синьо-зелених водоростей, які при гнитті виділяють токсини і спалюють розчинений у воді кисень. Але і тут без участі людини не обійшлося. Трагедії в основному походять від ненадання природоохоронними структурами своєчасної допомоги водоймам - каже голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков.
Основна причина більшості випадків загибелі риби - це змита дощами з полів хімія. Потрапляючи в водойми, вона як «напалм» випалює в них все живе. В результаті гине не тільки водні мешканці, а й бобри, качки. Незважаючи на Водний та Земельний Кодекс, які чітко регламентують відстань природоохоронної берегової території, на якій господарська діяльність заборонена, сільхоз угіддя впритул підійшли до наших водойм.
Так само в цьому списку комунальні та виробничі стоки. Як не дивно виробництва стало менше, а шкідливих викидів в природу набагато більше. Це походить від того, що бізнес прийняв введений на законодавчому рівні мораторій на перевірки, як сигнал до вседозволеності.
Але це ні в якій мірі не знімає відповідальності з державних контролюючих структур. Справа в тому, що і в рибінспекції і та екологічній інспекції є відділи іхтіології. Які повинні регулярно проводити заміри в водоймах кількості розчиненого у воді кисню. І в разі його критичного зниження вживати необхідних заходів, в тому числі і установку систем збагачення води киснем, за допомогою компресорів та інше ...

Асоціація рибалок України вважає, що якби працював «закон», і служби належно виконували покладені на них державою обов'язки, якби кілька отруйників наших річок отримали б жорстке покарання, а чиновники несли відповідальність за прийняті ними рішення, то факти вбивства наших річок значно знизилися. Сьогодні мінімальні штрафи явно не зупиняють підприємства, яким набагато вигідніше їх заплатити, ніж проводити модернізацію або будівництво очисних дорогих споруд. А місцеві ради намагаються реалізувати кожен метр землі, навіть якщо це природоохоронна берегова територія.

Щорічно збитки нанесені природі і рибному господарству від загибелі водних живих ресурсів обчислюються сотнями мільйонів гривень.
Де спливе на цей раз до верху черевом риба?
Прес служба Асоціації рибалок України

Немає коментарів:

Дописати коментар