ви думаєте, що бачили цирк у верховній раді? ви помиляєтеся! запевняю вас, справжній цирк був сьогодні на Х(@@овому) з‘їзді письменників України. і це сумно. от, правда.
- сварки - ✅
- бійка на сцені за мікрофон - ✅
- виривання аркушів з рук опонента - ✅
- перетягування каната (закреслено) шнура мікрофона ✅
- порушення регламенту - ✅ ✅ ✅
враження таке: нахабна зверхня зграя, яка зараз має доступ до «влади», окупувала мікрофони, всі можливості для змін, обмежила право голосу для інших та не дає змоги більше нікому висловити свою думку, наприклад, обрати членів комісії. ну, як не дає. дає: ось вам прізвища семи кандидатів, з семи можливих, яких ми вже обрали за вас, давайте за них голосувати. що? інших людей в комісію? ні ми обрали цих, інших нема.
або висловлюйте «правильну» думку, або мовчіть довіку.
було встановлено таймінг виступу для всіх однаковий - 3 хвилини.
- ти кажеш, який сидоржевський хороший, як спілка плідно працює і скільки вона всього зробила й невтомно робить? умнічка! на тобі 15, та ні... бери цілих 20 хвилин на дифірамби, забий на регламент!
- ти кажеш щось середнє та не визначене, про те, що ти 40 років у спілці і в тебе 199 книг, а нині до спілки беруть всяку шпану безталанну, а от у твій час було.....? добре кажеш, на тобі 15 хвилин, ні в чому себе не обмежуй і пам’ятай, що мікрофон ще працює для тебе, не забудь же сказати, що в спілці все прекрасно, робота з молоддю кипить і фестивалі для молоді проводяться на вищому рівні.
- ти кажеш щось «нє угодноє тєм, хто воссідає за столом на сцені та вєршит сутьби многіх» і намагаєшся висловити свою думку? 2 хвилини і тобі відключають мікрофон, волаючи «РЕГЛАМЕНТ!!!!»
(чйорт, я знаю! на тому столі не вистачало зеленого сукна, бо обличчя - чісто як на партзібранні чергового плєнуму цккпсс!)
безкінечні промови про особисті «досягнення», медалі, подяки, власну крутість та унікальність власного таланту. критичний мінімум молодих облич в залі. критичний.
релігійні маніпуляції та заклики до совісті делегатів від «володаря мікрофона», щоб голосували «за того кандидата, якого треба», інакше «в святому писанні написано...»
тонни порожніх балачок, штампів, пафосу та плісняви.
реальні проблеми не були обговорені.
шо? та нема реальних проблем. в нас картинка хороша, зате.
більшість сидить в залі та аплодує якійсь відвертій брехні.
совок, просто совок.
ми з Nataliya Vasil'eva сиділи й тільки встигали перепитувати одна в одної:
- what the shit is going on??
- да? шо, правда фестивалі? міжнародне сполучення та поїздки? видання книг молодих авторів? ні, не чули...
мене зараз прочитають не друзі й в мене знов полетять тапки і какахи. що ж, камон. я пишу як є. я так побачила все сьогодні.
мене зараз прочитають друзі, які скажуть: блін! ну ми тобі давно казали, чого ти туди поїхала, чого ти чекала?
я нічого не чекала, і не здивована. майже. крім баби в столовці, яка кричала з чисто московським акцентом: «пы тАлонам! В очєрєдь! бєрьом ні больше чєм пы Адной сАлфєтке в Адні рукі!» та черги в ту саму столовку на два поверхи й один довжелезний коридор.
але я мала право подивитися. і я скористалася цим правом. мала право скласти власну думку про це все і вкотре переконатися: нема на що сподіватися найближчим часом, тільки самим робити. що ми і робимо, до речі (тих, хто робить, в мене у френдах багато, і я дійсно цьому радію. особливо сьогодні).
але оскільки я вже втрапила у цей човен, то мені не байдуже багато речей. і я буду з ними намагатися розбиратися по мірі своїх сил. бо це стосується і мене теж.
і, так, я проголосувала за кандидатуру нового голови спілки, раз пішла така п’янка і я вже п’ять годин провела в цирку, то проголосувала, чесно. але, впевнена, що буде так, як було. змінам не дадуть пройти. отака фігня.
висновки прості: я таки ненавиджу цирк з дитинства та боюся клоунів - в мене з цим стабільно.
але ж так хочеться дива, щоб - ррраз - і совок зник нарешті. але він ще живий та отруйний. по-ходу, він збирається пережити нас)))
піду краще і буду готувати нові програми для мистецьких вівторків і ще різдвяні Нетворчі казки, і ще дитячу книжку...
а це все - досвід, доказ і поштовх йти далі своїм власним шляхом. тут поможе тільки кожен собі, якщо скаже «бери і роби!»
фото котіка тут не в тему. просто котіки класні, всі люблять котіків. і я люблю теж.
в мене все на сьогодні.
#Х_йовий_зйізд
- сварки - ✅
- бійка на сцені за мікрофон - ✅
- виривання аркушів з рук опонента - ✅
- перетягування каната (закреслено) шнура мікрофона ✅
- порушення регламенту - ✅ ✅ ✅
враження таке: нахабна зверхня зграя, яка зараз має доступ до «влади», окупувала мікрофони, всі можливості для змін, обмежила право голосу для інших та не дає змоги більше нікому висловити свою думку, наприклад, обрати членів комісії. ну, як не дає. дає: ось вам прізвища семи кандидатів, з семи можливих, яких ми вже обрали за вас, давайте за них голосувати. що? інших людей в комісію? ні ми обрали цих, інших нема.
або висловлюйте «правильну» думку, або мовчіть довіку.
було встановлено таймінг виступу для всіх однаковий - 3 хвилини.
- ти кажеш, який сидоржевський хороший, як спілка плідно працює і скільки вона всього зробила й невтомно робить? умнічка! на тобі 15, та ні... бери цілих 20 хвилин на дифірамби, забий на регламент!
- ти кажеш щось середнє та не визначене, про те, що ти 40 років у спілці і в тебе 199 книг, а нині до спілки беруть всяку шпану безталанну, а от у твій час було.....? добре кажеш, на тобі 15 хвилин, ні в чому себе не обмежуй і пам’ятай, що мікрофон ще працює для тебе, не забудь же сказати, що в спілці все прекрасно, робота з молоддю кипить і фестивалі для молоді проводяться на вищому рівні.
- ти кажеш щось «нє угодноє тєм, хто воссідає за столом на сцені та вєршит сутьби многіх» і намагаєшся висловити свою думку? 2 хвилини і тобі відключають мікрофон, волаючи «РЕГЛАМЕНТ!!!!»
(чйорт, я знаю! на тому столі не вистачало зеленого сукна, бо обличчя - чісто як на партзібранні чергового плєнуму цккпсс!)
безкінечні промови про особисті «досягнення», медалі, подяки, власну крутість та унікальність власного таланту. критичний мінімум молодих облич в залі. критичний.
релігійні маніпуляції та заклики до совісті делегатів від «володаря мікрофона», щоб голосували «за того кандидата, якого треба», інакше «в святому писанні написано...»
тонни порожніх балачок, штампів, пафосу та плісняви.
реальні проблеми не були обговорені.
шо? та нема реальних проблем. в нас картинка хороша, зате.
більшість сидить в залі та аплодує якійсь відвертій брехні.
совок, просто совок.
ми з Nataliya Vasil'eva сиділи й тільки встигали перепитувати одна в одної:
- what the shit is going on??
- да? шо, правда фестивалі? міжнародне сполучення та поїздки? видання книг молодих авторів? ні, не чули...
мене зараз прочитають не друзі й в мене знов полетять тапки і какахи. що ж, камон. я пишу як є. я так побачила все сьогодні.
мене зараз прочитають друзі, які скажуть: блін! ну ми тобі давно казали, чого ти туди поїхала, чого ти чекала?
я нічого не чекала, і не здивована. майже. крім баби в столовці, яка кричала з чисто московським акцентом: «пы тАлонам! В очєрєдь! бєрьом ні больше чєм пы Адной сАлфєтке в Адні рукі!» та черги в ту саму столовку на два поверхи й один довжелезний коридор.
але я мала право подивитися. і я скористалася цим правом. мала право скласти власну думку про це все і вкотре переконатися: нема на що сподіватися найближчим часом, тільки самим робити. що ми і робимо, до речі (тих, хто робить, в мене у френдах багато, і я дійсно цьому радію. особливо сьогодні).
але оскільки я вже втрапила у цей човен, то мені не байдуже багато речей. і я буду з ними намагатися розбиратися по мірі своїх сил. бо це стосується і мене теж.
і, так, я проголосувала за кандидатуру нового голови спілки, раз пішла така п’янка і я вже п’ять годин провела в цирку, то проголосувала, чесно. але, впевнена, що буде так, як було. змінам не дадуть пройти. отака фігня.
висновки прості: я таки ненавиджу цирк з дитинства та боюся клоунів - в мене з цим стабільно.
але ж так хочеться дива, щоб - ррраз - і совок зник нарешті. але він ще живий та отруйний. по-ходу, він збирається пережити нас)))
піду краще і буду готувати нові програми для мистецьких вівторків і ще різдвяні Нетворчі казки, і ще дитячу книжку...
а це все - досвід, доказ і поштовх йти далі своїм власним шляхом. тут поможе тільки кожен собі, якщо скаже «бери і роби!»
фото котіка тут не в тему. просто котіки класні, всі люблять котіків. і я люблю теж.
в мене все на сьогодні.
#Х_йовий_зйізд
Немає коментарів:
Дописати коментар