ВШИТКИ ЛЕМКИ ГЕВ ДО КУПИ!
Нещодавно відбувся VІІ з"їзд Лемків України у м. Тернопіль. Дуже приємним є той факт, що присутніми були не лише Лемки із окружних областей, а й навіть ті, які проживають на Сході України.
У своїй вітальній промові я не міг не наголосити на необхідності відзначення 75 річниці депортації Лемків на державному рівні. Також ми маємо визнати на законодавчому рівні примусове переселення осіб українського походження у 1944-1951 рр. з місць їх постійного проживання на українських етнічних землях, які по змові Рібентропа-Молотова, двох фашистських режимів у 1939р. та радянського режиму Польщі у 1944рр. відійшли Польщі, депортованими та гарантувати соціальніпільги для людей, що постраждали внаслідок депортації у 1944-1951 рр.
Лемки – це народ, який не став на коліна перед Польським Радянським режимом. Народ, якого не зламав Сталінський режим. Народ, який переживши весь жах депортації, гідно встояв на ногах.
Завдячуючи їхній єдності, їхній вірі та любові до життя, вони вижили і надалі продовжують проживати на теренах нашої великої України, дотримуючись усіх традицій та культури. Характерною рисою Лемків є те, що вони ніколи не чекали, аби хтось зробив щось замість них, вони звикли все робити самостійно, покладаючись лише на себе. Тому не тільки допомагали УПА, але й самі організовували загони самооборони для захисту від польських екстремістів. Це гірський народ, який звик жити за принципом: «Моє життя в моїх руках». Тому, вони є прикладом для всього українського народу у ЄДНОСТІ, у ВЗАЄМОДОПОМОЗІ, у СИЛІ ДУХУ, У ЛЮБОВІ ДО ЖИТТЯ та у ВІРІ У БОГА!
Нещодавно відбувся VІІ з"їзд Лемків України у м. Тернопіль. Дуже приємним є той факт, що присутніми були не лише Лемки із окружних областей, а й навіть ті, які проживають на Сході України.
У своїй вітальній промові я не міг не наголосити на необхідності відзначення 75 річниці депортації Лемків на державному рівні. Також ми маємо визнати на законодавчому рівні примусове переселення осіб українського походження у 1944-1951 рр. з місць їх постійного проживання на українських етнічних землях, які по змові Рібентропа-Молотова, двох фашистських режимів у 1939р. та радянського режиму Польщі у 1944рр. відійшли Польщі, депортованими та гарантувати соціальніпільги для людей, що постраждали внаслідок депортації у 1944-1951 рр.
Лемки – це народ, який не став на коліна перед Польським Радянським режимом. Народ, якого не зламав Сталінський режим. Народ, який переживши весь жах депортації, гідно встояв на ногах.
Завдячуючи їхній єдності, їхній вірі та любові до життя, вони вижили і надалі продовжують проживати на теренах нашої великої України, дотримуючись усіх традицій та культури. Характерною рисою Лемків є те, що вони ніколи не чекали, аби хтось зробив щось замість них, вони звикли все робити самостійно, покладаючись лише на себе. Тому не тільки допомагали УПА, але й самі організовували загони самооборони для захисту від польських екстремістів. Це гірський народ, який звик жити за принципом: «Моє життя в моїх руках». Тому, вони є прикладом для всього українського народу у ЄДНОСТІ, у ВЗАЄМОДОПОМОЗІ, у СИЛІ ДУХУ, У ЛЮБОВІ ДО ЖИТТЯ та у ВІРІ У БОГА!
Немає коментарів:
Дописати коментар