У вихідні, 16-17 травня, в тернопільському парку ім. Т. Шевченка відбувся так званий «гастрономічний фестиваль» – «Вуличний ринок», який, на жаль, перетворився у звичайне гульбище. І це в той час, коли по Україні відзначали День пам’яті жертв політичних репресій.
Не заперечуємо, що ідея допомогти молодим талантам показати себе, зібрати гроші на велосипедну інфраструктуру міста – це добре. Та при добрій ідеї треба, щоб і виконання було добре, і вибрано відповідний час проведення. Хіба не можна було провести захід в іншу неділю травня та проводити його не так гучно, коли в Україні ще війна та гинуть молоді патріоти, захищаючи рідну землю.
Третя неділя травня – День пам’яті жертв політичних репресій в Україні. Крім того, в цю неділю вшановували 71-у річницю депортації кримських татар із рідної землі. У європейських країнах також проходили заходи вшанування жертв репресій в Україні. В нашому місті теж відбувся жалобний захід біля колишнього приміщення КДБ. Та чомусь організатори фестивалю не вшанували своєю присутністю і не поклали квітів до меморіальної таблиці на приміщенні колишньої тюрми, де були закатовані енкаведистами сотні тернополян у 1941 році, а також на Микулинецькому цвинтарі, де могила цих закатованих безневинних тернополян. Справжньою ложкою дьогтю виявився захід у парку, який знівелював вшанування жертв політичних репресій у нашому місті. Який же приклад показав колись національно свідомий Тернопіль для України?
Тут має місце явне недопрацювання ідеологічного напрямку виконкому Тернопільської міської ради. Перефразувавши слова організаторів заходу про ситний пікнік для тернополян, можна сказати, що ситним є нині життя депутатів і керівництва міської ради, які направо і наліво розтринькують не тільки майно, а й довір’я тернопільської громади. І це, між іншим, уже не перший прокол у роботі міської ради по нібито патріотичному вихованню молоді.
До слова, у ці весняні місяці було багато подій, які можна використати для патріотичного виховання молоді, зокрема можна було б провести захід до підняття національного прапора в Тернополі, яке відбулось 25 років тому, 29 квітня 1990 року, що було першим в Україні підняттям українського прапора на радянській державній установі. Тоді б не вішали фартуха на пам’ятник королю Данилу… Недопустимо є одягнути фартух на пам’ятник українському королю Данилу. Це свідчить про недостатній рівень патріотичного виховання молоді. А фартух із рекламного заходу можна було б повісити на вході до міської ради, де засідають великі гурмани до майна громади.
Немає коментарів:
Дописати коментар