Після тривалої роботи за кордоном українські мігранти як вдома, так і в країні перебування постають перед проблемою пенсійного забезпечення. Особливо гостро стоїть питання в Італії, де українська громада – одна з найстаріших: майже половина її представників – люди віком 40-60 років. Головний біль мігрантів − невизнання закордонного робочого стажу ні в Україні, ні в Італії, що унеможливлює оформлення трудової пенсії.
Голова правозахисної організації «Оберіг» у Венеції Олена Катаранчук допомагає співвітчизницям в оформленні італійських пенсій. З її досвіду, у більшості випадків йдеться про пенсії за віком. При досягненні 66 років і за умови сплати внесків до пенсійного фонду щонайменше протягом 5 років, мігрант може отримувати мінімальну пенсію від 100 до 400 євро. Для порівняння, середня пенсія на Апеннінах – близько 800 євро.
Проблематичне питання – з трудовими пенсіями. «Українські громадяни мають право на оформлення італійської трудової пенсії, якщо їм виповнилося 66 років і вони мають 20 років стажу, тобто сплачених внесків (контрибутів) до пенсійного фонду. У нас таких випадків практично немає, бо перші дозволи на проживання в країні (персмессо) почали видавати українцям з 2002 року», − зауважила пані Катаранчук.
Невизнаний стаж
Багато іммігрантів мають неповний трудовий стаж в Італії. Якщо вони хочуть повертатися додому, то не можуть оформити тут пенсії, бо попередні роки роботи на батьківщині Італія українцям не визнає. Закордонний період роботи заробітчанам не враховують і в рідній країні.
Як пояснив посол України в Італії Євген Перелигін, домовленість про визнання робочого стажу Україна має з державами СНД. А італійці визнають стаж лише громадян із країн ЄС або європейської економічної зони.
Чи можна повернути внески, сплачені, наприклад, за 10 років роботи? Італійське законодавство цього не передбачає. Це означало б забирати гроші з держбюджету, а, перебуваючи у затяжній стагнації, Італія цього дозволити не може. За словами дипломата, місцевий уряд не має і планів, щоб заохочувати іммігрантів повертатися додому, видавши їм символічну суму.
Як вийти з глухого кута?
Багаторічні українсько-італійські переговори про визнання чи об’єднання трудових стажів зайшли у глухий кут, повідомив посол Перелигін. Нині обидві сторони міняють вектор дискусії, а саме: яким чином українці можуть отримувати нараховані внески до італійського пенсійного фонду?
«Домовлено, що з наступного року ми створюємо робочу групу у складі представників міністерства праці Італії, посольства і хтось із фахівців пенсійного фонду України. І на досвіді своєї країни, Італії, Євросоюзу або Італії з іншою країною починаємо шукати, як можна було б вирішити це питання в рамках законодавства. Ніяких ексклюзивних прав одній іноземній громаді чи іншій Італія не надаватиме», − сказав Євген Перелигін.
При цьому посол додав, що досі жодна іноземна спільнота в цій країні не домоглася виплати пенсійних внесків.
На сьогодні в Італії отримують різні види пенсій 2,5 тисячі українських громадян. Майже 19 тисяч українців сплачують внески до пенсійного фонду, свідчать дані міністерства праці та соціальної політики Італії. На Апеннінах, за офіційною статистикою, проживають понад 230 тисяч українців.
Проблематичне питання – з трудовими пенсіями. «Українські громадяни мають право на оформлення італійської трудової пенсії, якщо їм виповнилося 66 років і вони мають 20 років стажу, тобто сплачених внесків (контрибутів) до пенсійного фонду. У нас таких випадків практично немає, бо перші дозволи на проживання в країні (персмессо) почали видавати українцям з 2002 року», − зауважила пані Катаранчук.
Невизнаний стаж
Багато іммігрантів мають неповний трудовий стаж в Італії. Якщо вони хочуть повертатися додому, то не можуть оформити тут пенсії, бо попередні роки роботи на батьківщині Італія українцям не визнає. Закордонний період роботи заробітчанам не враховують і в рідній країні.
Як пояснив посол України в Італії Євген Перелигін, домовленість про визнання робочого стажу Україна має з державами СНД. А італійці визнають стаж лише громадян із країн ЄС або європейської економічної зони.
Чи можна повернути внески, сплачені, наприклад, за 10 років роботи? Італійське законодавство цього не передбачає. Це означало б забирати гроші з держбюджету, а, перебуваючи у затяжній стагнації, Італія цього дозволити не може. За словами дипломата, місцевий уряд не має і планів, щоб заохочувати іммігрантів повертатися додому, видавши їм символічну суму.
Як вийти з глухого кута?
Багаторічні українсько-італійські переговори про визнання чи об’єднання трудових стажів зайшли у глухий кут, повідомив посол Перелигін. Нині обидві сторони міняють вектор дискусії, а саме: яким чином українці можуть отримувати нараховані внески до італійського пенсійного фонду?
«Домовлено, що з наступного року ми створюємо робочу групу у складі представників міністерства праці Італії, посольства і хтось із фахівців пенсійного фонду України. І на досвіді своєї країни, Італії, Євросоюзу або Італії з іншою країною починаємо шукати, як можна було б вирішити це питання в рамках законодавства. Ніяких ексклюзивних прав одній іноземній громаді чи іншій Італія не надаватиме», − сказав Євген Перелигін.
При цьому посол додав, що досі жодна іноземна спільнота в цій країні не домоглася виплати пенсійних внесків.
На сьогодні в Італії отримують різні види пенсій 2,5 тисячі українських громадян. Майже 19 тисяч українців сплачують внески до пенсійного фонду, свідчать дані міністерства праці та соціальної політики Італії. На Апеннінах, за офіційною статистикою, проживають понад 230 тисяч українців.
Наталка Кудрик
Немає коментарів:
Дописати коментар