На очі попалось дві сторінки з опуса, виданого під редакцією одного з наших академіків, який у свій час протежирував обрання Глазьєва почесним членом НАН України. Очевидно, наш академік не дуже винний у тому, що той, хто писав оцей розділ колективної праці з економіки повною мірої простебався зі свого недолугого керівника.
Насолоджуйтесь цим перлом веселого стьобу, великої насмішки над не дуже щасливим сьогодні академічним середовищем. Отже:
«Реальні економічні системи у більшості випадків мають чітко сформульовані цілі, тому при постановці завдань інформаційної безпеки економічної системи бажано спиратися на прагматичний вимір інформації.
Основним виміром вартості стане біт інформації або будь-яка інша величина інформації. На думку автора даного дослідження, такою одиницею має стати інформаціал.
Інформаціал — субелементарний квант конформного самовідображення ін-формаціогену (при і = 2 х 10~50) фундаментальної вакуумно-вегетативної флуктуації асинхронно-некогерентних і несинфазних самовідносин нуль матеріальних точок у мікро- та макровакуумосферах Всесвіту [див. 60, с. 195]."
«Вакуум народжує віртуальні елементарні частки в результаті порушення його симетрії, тобто з появою асиметрії інформаційного поля вакууму. Його просторова типологія породжує нульшвидкіспий рух нульсингулярностей дуплетів, триплетів, синглетів, мультиплетів (флуктуацій, слідів і фонів, обумовлених випромінюванням, спін-спіновими взаємодіями і променями космічного простору. Інформація як первинна субстанція є градієнтом, який постійно формує тримірне середовище матеріалізованого чи дематеріалізованого простору. І лише градієнт інформації породжує час як наслідок інформаційної субстанції того або іншого процесу.
Не лише для виміру вартості І встановлення взаємозв'язків між людьми, націями та цивілізаціями, а також для встановлення відносин із біосферою, із суб'єктами мікро- та макровсесвіту, на думку автора, найбільше підходить така одиниця виміру, як інформаціон. Інформаціогснна економіка не визнає економіку як спосіб господарювання людини, що лише вона - господар. Людині ще потрібно навчитись господарювати, адже поки що вона не творець, а споживач у формі паразита. Тому, в першу чергу, необхідно налагодити відносини із творцем, оточуючим середовищем, не називаючи його неживим. Л найбільш зручною одиницею для налагоджування відносин є Інформаціон. Інформаціоген же залишається первинною, нерозмінною «монетою» Вселенського світогосподарства.
Інформаціон -- субелемептарний квант інтегральних самоідносин, само-відображень і співвідношень інформаціогенів (при і = 2 х 10~25) у вакуумо- та матеріосферах Всесвіту [див. 60, с. 196].»
Це не маячня. Це більше -- це знущання. Над станом академії.
Колись Ніцше говорив про "останніх людей" -- людей, які так легко ставлять велики пізнавальні запитання ("Що таке творіння? Що таке зірка?"), що "вони роблять все нікчемним, і моргають." Геній ще не відав нашого завершення своєї нищівної критики академії: що останні люди з катедр [академічних] чеснот здатні нести велику і нікчемну дурню "про інформаціон Вселенського світогосподарства з триплетами вакууму" і -- підморгувати. Це, дійсно, останні люди у сенсі Ніцше, які є провісниками кінця людини цієї академії.
Немає коментарів:
Дописати коментар