Б.Пастернак: Свіча горіла

Мело, мело по всій землі,
Як вража сила.
Свіча горіла на столі,
Свіча горіла

І як до полум’я мошва
Летить без тями,
Юрба валила снігова
В щілину рами,

Вона ліпила на столі
Кружки і стріли,
Свіча горіла на столі,
Свіча горіла.

На світлій стелі кожний міг
Змінялись тіні:
Склепіння рук, склепіння ніг –
Небес склепіння.

І черевик маленький впав
З ноги зі стуком.
І віск сльозами з нічника
Стікав на сукню,

І все губилось у імлі
Тьмяній і білій,
Свіча горіла на столі,
Свіча горіла.

І протяг стлався, вже без сил,
І шал невсипний
Здіймав, як янгол, двоє крил
Хрестоподібно.

І як мело по всій землі,
Так то і діло
Свіча горіла на столі,
Свіча горіла.

Переклад Євгенії Чуприни