Стерня

Забрали все, окрім журби,
Серпом червоним лютували, 
Щоб непокірливі "хохли"
Страшною смертю повмирали.

Родина схожа на стерню,
Що після жнив мовчить у полі:
Нема життєвого вогню,
Стоять лише стеблини голі.

Блукають люди по селу,
Худі, неначе соломинки,
Свій порятунок - лободу,
понабивали у торбинки.

В сепу полюють на ворон,
Печуть млинці із очерету...
Життя, що схоже так на сон,
Шокує матінку-планету.

То не родина, то стерня,
Що після жнив мовчить у полі:
Десятиліття забуття,
Уламки вкраденої долі...

Наталка Купрієнко-Тривайло 24.11.2014