Обережно, борщовик!

Рослини далеко не завжди є тендітними та беззахисними створіннями. Іноді вони можуть дати прочухана необізнаному досліднику природи. Й отримати на горіхи від представника автофототрофної братії можна не лише в далеких країнах, а навіть на найближчому пікніку на узбіччі.
Ця історія розпочинає свій відлік у далекому 1947 році. Саме в цей час розпочалося культивування кавказьких гігантських борщовиків (борщовика Сосновського та борщовика Мантегацца) на території нашої держави. Це був приклад блискучої інновації, по своїм масштабам недалекоглядності, звісно.
Рослини давали вражаючу кількість біомаси за короткий період (нам хліба не треба – біомасу давай!). Нічого не передвіщало біди, а лише збільшення надоїв корів, кількості м’яса та тріумфів передових господарств. Проте, за побіленими стінами ферм не все було так гладко
.
Специфічний запах борщовика зберігався у м'ясі та молоці тварин, а за наявності інших кормів корови не надто шанували такий поживний продукт у своєму раціоні. На слизистих оболонках худоби почали з’являтися пухирі, мов би від важких опіків. На подібну оказію почали скаржитися й працівники господарств. У блискучому плані інноваторів сільського господарства була невеличка діромаха, величиною з найближчу чорну діру.

Гігантські борщовики містять у своєму складі речовини - фуранокумарини, які володіють фотосенсибілізуючими властивостями. При контакті соку рослини зі шкірою клітини епітелію стають набагато чутливішими до дії ультрафіолетого випромінювання, виникають страшні опіки (навііть 3-го ступеню). Пошкоджена ділянка шкіри може залишатися уразливою до дії сонця протягом кількох років.

Окрім того, фуранокумарини борщовика проявляють тератогенний та канцерогенний ефект.

Борщовики активно розселяються вздовж доріг, малих та середніх річок. Так, ця рослина може запросто здійснити рейдерське захоплення Вашого улюбленого пляжу, проти фітохімічних опіків складно боротись!

Саме тому, необхідна система контролю за поширенням цих чужинних рослин. До слова, Державний центр охорони природи в Естонії провів роботу по знищенню борщовика Сосновського на площі 609 га. Це вартувало 400 000 доларів США, але подолати вдалося лише третину закартованих заростей цієї рослини й щороку відзнчається виникнення нових її осередків.

Якщо Ви зустрічали таких отруйних гігантів Ви можете допомогти науковцям. Будемо вдячні допомозі у виявленні осередків чужинних борщівників! Якщо бажаєте долучитись до справи дослідження, а далі й запобіганню поширенню цих рослин – надсилайте свої безцінні спостереження на адресу corydalis.kovalenko@gmail.com чи от прямо Olexii Kovalenko.

Для внесення Ваших авторських спостережень до бази даних нам необхідна фотографія рослини та вказівка місцезнаходження (ідеально з географічними координатами). І звісно за жодних умов не торкайтеся цих фантастичних, але таких небезпечних сусідів по екосистемі.

Національний науково-природничий музей НАН України