ВІДКРИТИЙ ЛИСТ до Михайла Головка

Багато тексту.
Не планував, але поведінка Михайла Головка змушує.
(викликано сваркою з Михайлом під стінами Тернопільської міськради)

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ до народного депутата Михайло Головко.

Михайле, я пам’ятаю:

- Як ти і Олег Сиротюк ще з 2008-2010 років переконували мене вступати у найкращу партію «Свобода», а я опирався, бо мав дуже багато застережень. І як найскладніше було переконати Василя Габора. Які він тоді тільки не підбирав епітети як до «Свободи» в цілому, так і тобі особисто.

- Як у вже досить далеких 2010-2011 роках ти збирав частину депутатів-свободівців у літній альтанці та переконував формувати міцну групу для протистояння узурпації влади та «дерибану» Сергія Надала.

- Як я переконував підприємців допомогти тобі фінансово у виборчій кампанії на перегонах до Верховної Ради. Без зобов’язань. Просто, бо ти молодий та принциповий політик нової формації. Основним моїм аргументом тоді було «якщо середній клас не буде безкорисно допомагати правильним політикам, то рано чи пізно неправильна політика прийде до середнього класу». Вони мене чули та допомагали.

- Як допомагав організовувати в кафе своєї дружини центр паралельного підрахунку результатів виборів.

- Як переконував Інтернет-провайдерів змінити свої плани розвитку і якнайшвидше прокласти оптичний кабель в село Токи. Аргументами тоді також були далеко не гроші, а важливість підтримки правильного політика.

- Як щиро хвалив мої депутатські ініціативи та діяльність в цілому.

- Як у розмовах ти визнавав, що Надал краде, але зате дає рейтинг на відміну від інших регіонів України і тобі це не подобається, але ми маємо з цим миритись.

- Як спрямовував партійців та тернополян до мене на консультації. І як я добивався результату у тому числі по твоїх близьких знайомих.

- Як ти мені пропонував подумати на тему керівництва міською організацією «Свободи», на що я відповів відмовою.

- Як сварився з тобою телефоном, коли ти просив підтримати питання земельної ділянки одного із забудовників у «березовому гаї» біля «Прогресу». Тоді я, знервований, зціпивши зуби, тебе послухав, наголосивши: лише за умови гарантій, що там не буде забудови і що це востаннє.

- Як ти жодного разу за останні кілька років не організовував зустрічі, щоб вказати/підказати з якою саме «зрадницькою» діяльність не згідний або що саме слід робити, щоб будувати не на словах, а на ділі соціальну та національну справедливість.

- Як мені після вступу в "Свободу" протягом усіх років надходили пропозиції вступу в різні партії, але я відмовлявся, бо не звик міняти човна навіть якщо він ненайкращий і правильно ремонтувати й розбудовувати човна в якому пливеш, а не хитро шукати ситуаційно вигіднішого.

- Що не я вийшов з партії, а партія мене виключила. Чи то на замовлення Сергія Надала, чи то зрозумівши, що дивні «інтереси» партії вище інтересів тернополян я ставити не буду.

- ...

- ...

Також я добре пам’ятаю як у п’ять років тому у скрутний для мене час звернувся по допомогу до багатьох людей і у тому числі до тебе. Ти був з тих людей, котрі мені допомогли.

Коли ти під стінами міськради почав мені гукати «віддай гроші», то я так розумію, що мова йде саме про цю допомогу (5тис.дол.). Адже інших фінансових стосунків я з тобою не мав.

Відповім тобі так:

Глибоко, дуже глибоко розчарований як низько ти впав.

Можливо, то я був такий наївний і насправді ти ніколи не був іншим політиком? Надіюсь, що був період світлого Михайла Головка. І лише зараз ти заблукав у своєму націоналістичному поступі, перетворившись на прислужника хитрого й корумпованого Сергія Надала. Якщо все таки був період ідейного Михайла Головка, то зарано і даремно він розчарувався у можливостях значно вищої планки моралі в політиці.

Я щиро не підозрював, що надаючи мені допомогу, ти насправді мене купував. Я її сприйняв так само як сам допомагаю іншим. Безкорисно та безумовно. І як раніше, навіть абстрагуючись від політики, допоможу тобі, бо добра, правильна та позитивна людина.

Можливо, хтось інший зіграв би дурня і зробив вигляд, що ніколи ти мені не допомагав. Жодного свідка чи документального підтвердження ж немає. Але це було б неправильно, непорядно.

Ти ніколи (ніколи!) приватно в жодній формі мені не озвучував, щоб я повернув тобі якісь гроші. Ти з якихось недобрих мотивів зробив це публічно. Дуже сумнівно моральний вчинок з твого боку. Тому публічно і я змушений запитати тебе чи ти серйозно вимагаєш повернути надану тобою близько п’яти років тому грошову суму.

Якщо так, то прошу публічно надати твій власний (виключно твій особистий) банківський рахунок чи рахунок банківської картки, на котрий я проводитиму зарахування суми. Помагав (позичав?) ти мені особисто і давати (повертати?) я буду тобі також особисто. Що далі ти робитимеш з цими коштами – твоя справа.

Що мало статись у твоїй голові, що ти ганебно стоїш під стінами міськради і називаєш мене зрадником. Навіть після тисяч твої впертих спроб підмінити поняття брехня правдою не стане. Діяльність «Свободи» в Тернополі звелась до блокування міськради та прислуговуванню корумпованій владній системі.

Так, я зрадник. Зрадник корумпованої політико-олігархічної системи місцевого розливу. Однак точно не зрадник власного сумління. Не знаю на що розраховував автор ідеї відверто оббріхувати мене і називати чорне білим.

Можливо, буду зайво наївним, але все ж скажу: Михайле, спам’ятайся. Вийди з брудних залежностей, договорняків та «прагматичних матеріально-політичних доцільностей». Повір! Ми, українці, маємо гідність та достатні сили, щоб будувати правильну країну. Це складно, дуже складно та довго, дуже довго. Проте можливо.

Вибач за пафос. Намагався бути максимально відвертим.

P.S. Якщо є сумніви у правдивості вище написаного, то готовий разом з тобою (!) пройти детектор брехні.
P.P.S. Не претендую на звання "святого". Скелетів в шафі, як і кожна людина, маю. Не нервуйся. Все нормально.

Іван Сороколіт