Як зміна клімату впливає на права людини:

Право на життя. Ми всі маємо право на життя, на життя в свободі та безпеці. Але зміна клімату загрожує безпеці мільярдів людей на цій планеті. Найбільш очевидними прикладами такої небезпеки є стихійні лиха: урагани, повені, лісові пожежі. Тайфун Йоланда у 2013 на Філіппінах за різними оцінками забрав життя 10 тис. людей. Найсмертельнішим наслідком зміни клімату є тепловий удар. Аномальна спека в Європі влітку 2003 року спричинила смерть 35 тис. людей. Однак існує й багато не таких помітних загроз життю, зумовлених зміною клімату. ВОЗ прогнозує, що між 2030 та 2050 роками зміна клімату стане причиною 250 тис. смертей через малярію, недоїдання, діарею й теплове навантаження. 

 

Право на охорону здоров’я. Ми всі маємо право на медичну та психологічну допомогу за найкращими доступними стандартами. МГЕЗК відносить до найбільших загроз здоров’ю, пов’язаних зі зміною клімату, збільшення травматичності, захворюваності та смертей через зростання інтенсивності аномальної спеки й пожеж; зростання ризику недоїдання внаслідок скорочення виробництва їжі в бідних регіонах; зростання ризику розповсюдження хвороб, що поширюються через воду та їжу, трансмісивних хвороб. Діти, які постраждали від таких травматичних подій як стихійні лиха, спричинені зміною клімату, можуть отримати посттравматичні психічні розлади. Вплив зміни клімату на здоров’я вимагає негайної реакції. Катастрофічне потепління ставить під загрозу існування систем охорони здоров’я та глобальні цілі, спрямовані на охорону здоров’я.  
 
Право на житло. Ми всі маємо право на прийнятні умови проживання для нас та наших родин. Однак зміна клімату загрожує нашому праву на житло відразу на декількох рівнях. Аномальні стихійні явища, такі як повені або лісові пожежі, вже знищують людські оселі та залишають їх без дому. Посуха, ерозія землі та повені з часом можуть змінити навколишнє середовище, у той час як зростання рівня світового океану загрожує домівкам мільйонів людей по всьому світу, які живуть на низинних землях. 
 
Право на воду та санітарію. Ми всі маємо право на безпечну воду для особистого й побутового використання та право на санітарію для підтримання свого здоров’я. Але поєднання таких факторів, як танення снігу й льодовиків, скорочення опадів, підвищення температур та зростання рівня світового океану впливають та будуть впливати на якість і кількість водних ресурсів. Наразі більше мільярда людей не мають доступу до питної води, а зміна клімату погіршуватиме ситуацію. Аномальні природні явища (циклони, повені) також впливають на воду та санітарну інфраструктуру, лишають по собі забруднену воду, яка є чудовим середовищем для розповсюдження хвороб, що передаються через воду. Каналізаційні системи, особливо в міському середовищі, також будуть зачеплені зміною клімату. 

Марш за клімат в Україні 20.09:
 
Мільйони людей із 150 країн візьмуть участь у всесвітніх маршах за безпечний клімат 20 та 27 вересня.  

Мільйони людей із 150 країн візьмуть участь у всесвітніх маршах за безпечний клімат 20 та 27 вересня. Така подія планується і в Україні.  

20 вересня  10 екоорганізацій запрошують українців вийти на вулиці Києва та своїх міст аби захистити своє право на безпечне довкілля. Колона масового маршу пройде центральними вулицями столиці: від Михайлівської площі через Європейську і прямо до офісу президента. Старт маршу: о 12:00 на Михайлівській площі. 
 
Мета - спонукати уряди країн виконувати свої зобов’язання міжнародної кліматичної угоди та реалізовувати дієву кліматичну політику в усіх державах, протистояти популізму чиновників, блокуванню важливих кліматичних рішень на саміті та у політиці кожної країни. 
У події українського маршу ініціатори вже опублікували ряд вимог до нового Уряду та президента:  
100 % відновлюваної енергії. Заявити про національний курс переходу на 100% відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) та поступово досягати його до 2050 року. 

Сказати НІ викопному паливу! Відмовитись від будівництва нових електростанцій на викопному паливі і визначити шлях до повної декарбонізації економіки України. 

Енергоефективність - пріоритет №1! Повною мірою використати потенціал енергозбереження в усіх секторах. 

Припинити дотувати з державного бюджету промислове тваринництво, яке є одним з головних джерел викидів парникових газів. 

Зеленому місту - зелений транспорт! Розвивати громадський електротранспорт та велоінфраструктуру у містах.  

Сказати “Ні” одноразовому пластику! Заборонити використання, імпорт та виробництво одноразового посуду, пакетів. 

Ці протестні акції приурочені до спеціального саміту ООН із питань клімату, що відбудеться 23 вересня у Нью-Йорку. На ньому лідери з понад сотні країн зберуться аби продемонструвати конкретні плани по збільшенню їх національних внесків у Паризьку кліматичну Угоду. Держави мають реалізувати ціль по скороченню обсягу викидів СО2 на 45% до 2030 року та досягти нульових викидів парникових газів у 2050-му. Все це аби протидіяти глобальному потеплінню, що спричиняє руйнівні погодні катаклізми у світі.