Водяний горіх вбиває вітчизняні водойми

Риби в Каскаді Дніпровських водосховищ стає все менше не тільки через браконьєрство, незаконний видобуток піску, скидання виробничих і побутових стоків, але і через червонокнижну рослину - Водяний Горіх, який розрісся до такої міри, що покриває величезні водні площі.

Горіх негативно впливає на екосистему Дніпра, завдаючи колосальної шкоди рибним запасам. Одним з найяскравіших прикладів цього може служити Київське водосховище. Сьогодні його плантації повністю затягнули більше 40 квадратних кілометрів Київського водосховища і близько 15 квадратних кілометрів Канівського водосховища.

Щоб повною мірою розкрити існуючу проблему рибальська громадськість ініціювало прес конференцію прямо посеред Київського водосховища в неосяжних заростях Водяного Горіха. Представники ЗМІ на власні очі побачили всю масштабність питання. Десятки тисяч гектар акваторії перетворилися в суцільні хащі Водяного Горіха. У прес конференції «Негативний вплив Водяного Горіха на еко систему Київського водосховища: шляхи виходу з ситуації, що склалася» взяли участь представники: Державного Агентства рибного господарства України, Інституту рибного господарства України Національної Аграрної Академії Наук, Департаменту агропромислового розвитку Київської облдержадміністрації, Національної Екологічної Ради України, Асоціації рибалок промисловиків Київського водосховища, Всеукраїнської екологічної Ліги, Асоціації рибалок України, Міністерства екології та природних ресурсів України, Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного, Інституту гідробіології  Національної академії наук України, Департаменту екології та природних ресурсів Київської облдержадміністрації, Київської обласної ради, Державної екологічної інспекції України, рибопромислових підприємств та природоохоронних і профільних громадських організацій.

- Не знаю, чому Водяний Горіх досі залишається в Червоної книзі, - дивується голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков. - Повне знищення йому ніколи не загрожувало. В природі в нього немає ворогів. Його не їдять рослиноїдні види риб. Сьогодні цей реліктовий загарбник займає тисячі гектар акваторії водосховищ Дніпровського каскаду і річкових заток. Вчені стверджують, що сьогодні його плантації повністю затягнули більше 40 квадратних кілометрів Київського водосховища. Шкода завдається Водяним Горіхом колосальна. Він перешкоджає розвитку фітопланктону - найпотужнішого генератора розчиненого у воді кисню, без якого неможливе життя водних організмів. Під ним мертва вода без кисню - там не живуть ніякі водні організми. Затягнувши «непрохідними хащами» природні нерестовища він не дає рибі нереститися. Восени вся маса горіха опускається на дно і там гниє, що стає причиною зимового замору риби, під час, якого гинуть десятки тонн риби. Та й для людини рослина небезпечна: колючі, з величезними шипами плоди розносяться хвилями по берегах і травмують відпочиваючих на пляжах (колючки легко пробивають підошву літнього взуття).

Учасники прес конференції відзначили, що негативний вплив Водяного Горіха на Дніпро і водойми зазначеними факторами не обмежується, але і цього досить, щоб негайно розпочати боротьбу з агресором, зарості якого в наступному році значно збільшяться, настільки він інтенсивне розростається.

- В 80-90 роки його зарості проріджували. Тоді на водоймах він жив в повній гармонії з іншого рослинністю. Але після того, як цей релікт включили до Червоної Книги України, до нього ні хто не доторкається... Чим він і користується, захоплюючи все нові території і витісняючи з них все живе. Адже ця древня рослина, що прийшла до нас через мільйони років, пережила динозаврів. Вона пластична, живуча, легко пристосовується до будь яких температурних перепадів та природних явищ ... Так, що нас з Вами і нашу річкову рибу він в змозі пережити, це точно - каже Олександр Чистяков.

Рибальська громадськість звернулася до Міністерства екології та природних ресурсів, Агентство рибного господарства України, а так само до Академії Наук України з офіційним листом, в якому звернула увагу на гостроту цієї проблеми і закликала  негайно розробити план меліоративних заходів щоб проріджувати зарості Водяного горіха.

Якщо у чиновників є час, то у наших водойм його немає. Необхідно в рамках Програми цивілізованого водо господарювання на наших водоймищах знайти ефективне і комплексне рішення даної проблеми. Адже Водяний Горіх загрожує всьому Дніпровському каскаду, просто Київське водосховище на даний момент є, в порівнянні з іншими, більш наочним прикладом шкоди, що наносить цей реліктовий, колючий загарбник.

На засіданні Національної Комісії з питань Червоної книги України, яке відбулося 20 квітня 2017, були розглянуті листи Держрибагентства України, Асоціації рибалок України, Всеукраїнської екологічної Ліги, Національної Екологічної Ради України та наукові висновки Інституту рибного господарства НААН України з аргументацією щодо вилучення водяного горіха з Червоної книги України. За результатами обговорення Комісією було прийнято «дозволити часткове вилучення окремих таксонів водяного горіха в Київському водосховищі з метою дослідження саморегуляції водних екосистем після отримання відповідного звернення Мінприроди».

- Державне Агентство рибного господарства України сподівається на позитивне рішення проблеми поширення Водяного Горіха на Київському водосховищі, і сподівається, що вилучення цієї рослини призведе до поліпшення біологічного стану водного об'єкта, збільшення кількості водних біоресурсів та розвитку рибопромислової галузі. При цьому вилучена біомаса може бути з користю використана в різних господарських цілях - сказав заступник начальника Управління - начальник Відділу організації промислового рибальства Управління організації рибальства, аквакультури і наукового забезпечення галузі Василь Плічко.

Але, тут необхідно уточнити, що вчені «даючи усний дозвіл» на часткове вилучення Водяного Горіха дещо лукавлять ... Так як це суперечить чинному законодавству, яке чітко регламентує з якою метою може здійснюватися вилучення з дикої природи рослин занесених до Червоної Книги України: «тільки в наукових цілях або для його подальшого збереження (на насіння)». Все, ні для чого іншого ці рослини чіпати не можна! Але, дивлячись на величезні зарості Водяного Горіха мова не йде про 20-30 кущів. Необхідно велике розчищення акваторії від цього реліктового загарбника. А це десятки, а може бути і сотні тисяч тон Водного Горіха. І зрозуміло, що ніхто з чиновником Мінекології та інших відомств, які повинні дати дозвіл, його ніколи не дадуть на виїмку такої кількості «червонокнижної» рослини, та ще й з наступним його використанням...

- Наполовину вагітним бути не можна! - сказав Олександр Чистяков - Вчені дають абсолютно голослівний «дозвіл на вилучення» частини Водяного Горіха - воно нічого не коштує! Його неможливо виконати в потрібних для наших водойм обсягах по звільненню їх від цього загарбника. Коло замкнулося… Тільки повне виведення даної рослини з Червоної Книги дозволить розчистити наші водойми. Мова не йде про повне її знищення, та й цього навіть теоретично неможливо зробити, так як він настільки живучий та вміє пристосовуватися до різних умов, що його можна зустріти мало не в кожній водоймі, де немає течії або воно мале - водосховища, затоки річок, ставки, озера . Тому це питання потрібно вирішувати кардинально! Сьогодні Водний Горіх став агресором який знищує все живе на наших водоймах. Дане питання вийшов за береги одного «ставка» та стає проблемою державного значення, вимагаючи негайного вирішення.

- Часто процес обмеження розвитку Водяного Горіха пов'язують з виведенням його з Червоної книги України. Напевно, це найбільш простий шлях вирішення проблеми, але чи є він правильним? Водяний Горіх внесений до Червоної книги як збірний вид Trapa natans, який об'єднує 9 видів (згідно «визначник судинних рослин України»), які ростуть на території України. І якщо 2 з них останнім часом масово розвиваються на акваторії водосховищ дніпровського каскаду та ряду озер, то відомості про ареали поширення інших суперечливі. Тому питання про виведення Горіха з Червоної книги може бути вирішене тільки після визначення розмірів і стану популяцій цих видів, що непросто при нинішньому фінансуванні науки - каже кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Інституту Гідробіології НАН України Тетяна Дьяченко - Отже, проблема обмеження розвитку Водяного Горіха на акваторії дніпровських водосховищ повинна і може вирішуватися на законодавчому рівні при спільній роботі зацікавлених міністерств і відомств.

Каскад Дніпровських водосховищ - це найбільші внутрішні водойми України. Свого часу - близько півстоліття тому - їх створили, прагнучі досягти значних результатів в кількох сферах: виробництві електроенергії, поліпшення умов судноплавства, зарегулюванні стоку, рибному господарстві та ін.

Як не дивно, за всю історію існування Дніпровських водосховищ, а найстаршому з них в 2017году виповнилося 85 років, їх розміри ніколи не уточнювалися. З року в рік у всіх відповідних публікаціях і навіть Правилах експлуатації Дніпровських водосховищ поміщають однакові відомості. Так, уже півстоліття площа Київського водосховища подають величиною 922 км2. Насправді замулювання водосховища і його заростання зумовили те, що частина акваторії втрачена.

Супутникові знімки дають підставу вважати, що в даний час розміри Київського водосховища суттєво зменшилися. Їх детальний аналіз дозволив встановити, що фактична площа дніпровських водосховищ зараз стала набагато менше, ніж вважається. Зараз в умовах нормального підпірного рівня вона така: Київське - 823,7 км2, Канівське - 513,7, Кременчуцьке - 2090,1, Дніпродзержинське - 526,1, Дніпровське - 300,0, Каховське - 2131,2 км2. Коли ж розвиток вищої водної рослинності досягає свого максимуму, ця площа істотно зменшується. Особливо це стосується Київського і Канівського водосховищ, які є верхніми в каскаді.

З кожним роком все більшу площу в цих водосховищах займає Водяний Горіх. Ця рослина є найбільш глибоководним з тих, які мають плаваючі листя. Водяний горіх настільки пристосовується до умов, що почав займати не властиві йому глибини. Його сьогодні в достатку можна зустріти на глибині 3-4 метри, і навіть 5 метрів. Це при тому, що зовсім недавно його ореол розростання обмежувався 1,5-2 метра.

Сучасну площа, яку займає рослинність з плаваючим листям, можна розрахувати за даними космічних знімків. У київському водосховищі це 60-70 км2. Велика частина цієї площі (орієнтовно 40 км2) припадає на Водяний Горіх.

Аналогічні розрахунки виконані для Канівського водосховища. Там площа рослин з плавучими листям складає 20-25 км2, з яких близько 15 км2 припадає на Водяний Горіх. В обох випадках площа під водяним горіхом становить близько 5% від загальної.

- Звичайно, повністю очистити водосховища від Водяного Горіха нереально. І цього ніхто не хоче, але хоч трохи обмежити його наступ бажано. Але, як виявилося, на заваді стоїть те, що ця рослина занесена до Червоної книги України - говорить доктор географічних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту водних проблем і меліорації НААН України Віктор Вишневський – Ботаніки, які прагнуть залишити все як є, аргументують свою позицію тим, що колись горіху було мало і ще невідомо, як він поведеться в майбутньому. Але ж нині багато! Більше того, стає все більше і з огляду на обміління водосховищ, буде ще більше. Якщо ж колись він почне зникати, тоді можна буде знову повернутися до цього питання і занести його до Червоної книги. Зрештою, Червона книга не є догмою. Змінюються закони і навіть конституція країни. Невже Червона книга є винятком? Насправді ігнорування суспільної думки, насамперед думки рибалок, підкладає міну і під саму Червону книгу – робить її документом, який не відповідає реаліям. Можна сказати й інакше: Червона книга – може стати поглядом певної групи науковців і не більше того. Якщо так станеться, то боротьба за водяний горіх завдавсь удару всій природоохоронній сфері. 

А поки ведуться дискусії, водяний горіх мало-помалу освоює все нові території, вкриває суцільними полями мілководдя водосховищ. Мимоволі виникає думка: а може водосховища і створювали для водяного горіху?

Рибалки і екологи б'ють на сполох, тому що чилим в сьогоднішній кількості стає небезпечним для вітчизняної еко фауни.

На перший погляд невинна рослина з Червоної Книги, але вона все більше окуповує і губить вітчизняні водойми. Насіння Водяного Горіха не втрачають схожості протягом 40-50 років. Один кущ дає від 8 до 10 своїх родичів на наступний рік. Плодючість горіха настільки колосальна!

Ще недавно Водяний Горіх вважався червонокнижною рослиною майже у всіх європейських країнах. Але після того, як він неймовірно розрісся, завдаючи велику шкоду місцевим водоймам, фактично всі країни викреслили його зі своїх Червоних книг. Заповідним він залишився тільки в Литві і у нас.

Даючи цьому «релікту» назву, народ висловив своє ставлення до нього - «чортів горіх, чилим, рогульник, бичача голова». Коли він висихає, то нагадує якусь інопланетну моторошну колючку.

- Кількість природних нерестовищ, які заростають Водяним Горіхом збільшуються щороку в досить великих масштабах. Щорічно водосховище недоотримує 400 кілограмів риби з гектара. Від того скільки є природних нерестовищ на водосховищі залежить кількість риби, яка з'являється в ньому.- говорить доктор біологічних наук завідувач відділом вивчення біоресурсів водосховищ Інститут рибного господарства Національної академії аграрних наук України Ігор Бузевіч - Можна зрозуміти і ботаніків, які внесли Водяний Горіх до Червоної Книги. Ми іхтіологи і тому для нас риба на першому місці. І ми всі розглядаємо з точки зору, що шкодить, а що допомагає рибі. В еко системі все взаємопов'язане. І потрібно підтримувати баланс, не даючи тому чи іншому виду домінувати, що може привести до негативних наслідків для всієї водної еко фауни. Тому якщо, як з Водяним Горіхом спостерігається явна розбалансування еко системи в переважному розвитку одного об'єкта, то в даному випадку, з екологічної точки зору, ми повинні наполягати, щоб природоохоронний статус Горіха був переглянутий.

- Рослину, що приносить таку шкоду нашим водоймам можна використовувати. Зовсім недавно в Україні були ферми, де вирощували Водяний Горіх. Плоди, які дуже багаті білком пускали на кормові добавки для худоби. Листя, коріння використовували в медицині, і парфумерної промисловості. Всі ми пам'ятаємо затребувані і недорогі одеколони «Саша» і «Наташа». Одним з компонентів в них якраз і був Водяний Горіх - каже голова Асоціації рибопромисловіков Київського водосховища Микола Шинкаренко

Водяним Горіхом харчувалися ще первісні люди. Сьогодні в багатьох країнах його печені та варені плоди, що нагадують смак каштана, вживають в їжу і використовують як ліки при різних захворюваннях. Всі частини рослини містять цілий ряд корисних речовин: вуглеводи, фенольні сполуки, дубильні речовини, вітаміни, азотисті сполуки, мінеральні солі. У плодах виявлено крохмаль, жирне масло, великий набір вітамінів і мікроелементів. Свіжий сік листя і квіток в народній медицині використовують для лікування очних хвороб, як антисептик при білях, різних пухлинах, при укусах змій і комах. Його здатність підвищувати стійкість організму до несприятливих умов, надавати антивірусну дію підтверджена експериментально.

Сьогодні Водяний Горіх культивують в Китаї, Японії, Індії, країнах Африки застосовуючи ядра горіхів при імпотенції, як загальнозміцнюючий засіб після важких хвороб, як діуретичний - при захворюваннях нирок, диспепсії; всі частини рослини використовують як в'яжучий, що закріплює, тонізуючий, спазмолітичний, седативний, потогінний, жовчогінний засіб.

У штаті Кашмір в Індії харчуються плодами чиліма. Індуси їдять його з сіллю і перцем, варять з нього юшку і печуть хліб. Чилім спеціально розводять на острові Шрі-Ланка та на півдні Африки. Назва озера Ньяса (Південно-Східна Африка) в перекладі означає «житло водяного каштана». У Дніпровських плавнях теж колись було невелике Горіхове озеро. Тоді Водяні Горіхи продавалися на ринках.

А в Австралії Водяний Горіх став справжнім горем нечисленних прісних водойм - в жаркому кліматі при повній відсутності травоїдних риб він росте настільки швидко, що заполоняє всю водну поверхню. Йому не страшна навіть звичайна для цього континенту посуха, адже  Водяного Горіха пристосовані саме до таких коливань клімату.

Для України рогульник, схоже, теж стає лихом. Чому ж вбивцею водойм виявляється те, що по суті справи є цінною сировиною?

- Гідроелектростанції, незаконний видобуток піску та «рукотворні» острова, на яких виростають палаци-хатинки, скидання нечистот, господарська діяльність на природоохоронної прибережної території, нераціональне сільське господарство, що застосовує найсильніші хімікати, які потрапляючи в водойму вбивають в них все живе - це все сьогоднішні реалії життя наших річок. Не варто так само забувати, що багато великих рік зарегульовані. Втративши природню течію, вода в них виявляється мало проточною, або взагалі стоячою. А якщо до «людського» фактору додати глобальне потепління, то більш комфортного середовище для експансії Водяного Горіха важко придумати - говорить голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков - Включивши Водяний Горіх до Червоної Книги, і зробивши, його недоторканним він отримав ідеальні умови для захоплення наших водойм. Тільки за п'ять років його, неконтрольованого розростання, привели до занепаду рибопродуктивності на Київському водосховищі на 40 відсотків. А це приблизно 400 тонн товарної риби щорічно ... У семи няньок дитя без ока ... Немає єдиного господаря на водоймах. Служб багато, а толку мало. Вже довгі роки, як відсутня Централізована державна Програма господарювання на українських водоймах. Київське водосховище багатостраждальне і потребує до себе особливої уваги. Спочатку на водосховище обрушилася Чорнобильська катастрофа. Потім в 2010 році, після залпового скиду води, лід, що впав своєю масою розчавив більше однієї тисячі тонн риби. Після цієї еко-трагедії була розроблена державна Програма з відновлення чисельності риб'ячих зграй Київського водосховища ... Тільки воно почало оживати ... І ось нова напасть - «червонокнижний» Водяний Горіх. Проблема в тому, що заборонено проріджування його гігантських заростей. Якщо так піде і далі, то по водосховищу можна буде ходити пішки, а не плавати по ньому на човнах.

Прес служба Асоціації рибалок України