Україна має стати європейською рибницею

Вітчизняні водойми для риборозведення слід віддавати в оренду за символічну плату, а підприємців звільняти від сплати податків на довгостроковий термін

Закон «Про аквакультуру» сьогодні рамочний та потребує низки змін та доповнень. Щоб зробити рибну галузь України інвестиційно привабливою потрібно будувати систему нормативно-дозвільних документів, на рибницьку діяльність, оренду водойм та на контроль за їх використанням по прикладу країн, які є сьогодні світовими лідерами у риборозведенні.

Про це розповів Олександр Чистяков, голова Асоціації рибалок України.

- Потрібно створити робочу групу з доопрацювання Закону «Про аквакультуру», із залученням до неї вчених, юристів, економістів, громадськості, представників профільних відомств. Цей Закон повинен стати настільною книгою для кожного вітчизняного рибовода. Завданням групи має стати розробка умов які дадуть поштовх розвитку рибництва в країні. Не останню роль в цьому грає спрощення процедури можливості отримання в оренду водойм, яка на сьогодні дуже складна та бюрократизована. Також треба прописати прозорі та зрозумілі, але в той же час жорсткі, контролюючи функції держави, щоб максимально не допустити не цільового та недбайливого ставлення до самих водойм та земель водного фонду, а також забезпечити здійснення постійного моніторингу стану природного середовища. У доопрацюванні має враховуватись думка місцевих рад, на балансі яких перебувають призначені для риборозведення водойми - сказав Олександр Чистяков.

За його словами, вкладені в аквакультуру гроші можна почати повертати через чотири-п’ять років, тому для стимулювання розвитку рибницької галузі варто віддавати в оренду водойми для риборозведення за символічну плату та звільняти рибоводні підприємства від сплати податків мінімум на п'ять років.

- Рибу розводите - це кропітка праця, вкладені сьогодні гроші почнуть повертатися років через чотири, а то й більше - наголосив голова Асоціації рибалок України.

Потенціал водойм нашої країни використовується сьогодні вкрай незадовільно. З 1 300 000 гектарів прісноводної водної гладі, які має Україна, придатні для риборозведення приблизно 250 000 га, але з них тільки близько 60% використовується по більш менш зрозумілим документам. Всі інші водойми використовують для незрозумілих цілей.

- Сьогодні на полицях наших магазинів 85% імпортної рибної продукції, і лише 15% вітчизняного виробництва. Такий стан справ починає загрожувати продуктової безпеки країни в цьому сегменті. Для того щоб збільшити обсяг рибного продукту власного виробництва, необхідно розвивати вітчизняне  рибництво - Аква і Морікультуру. Для цього у нас все є! Величезні водні простори, а так само висококласні фахівці світового рівня. Однією з найбільш фундаментальних шкіл рибництва в світі вважається Українська Школа колишнього СРСР. Але протягом останніх десятиліть вітчизняні фахівці від своєї незатребуваності на батьківщині, а також втоми і відчаю від чиновницьких поборів почали шукати собі щастя за межами країни. Українські рибоводи активно брали участь своїми знаннями і працею в становленні рибних галузей ряду країн - В'єтнаму, Лаосу, Китаю, Арабських Еміратів (сьогодні працюють в Африці). Українські програми дозволили Польщі вийти на перше місце в Європі по вирощуванню коропа. Так само наші рибоводи в Ізраїльської пустелі допомогли виростити стільки риби, що це дозволило повністю наситити внутрішній ринок цієї країни, а в 2014 році вивели Ізраїль на третє місце в світі з виробництва червоної ікри. Програми українських рибоводів допомогли Румунії вийти на перше місце в світі по розведенню білуги. Цю низку «вітчизняних» перемог можна продовжувати. Всюди використовують досвід та знання наших іхтіологів та рибоводів, а вдома вони нікому не потрібні - вважають в Асоціації рибалок України.

Статистика невблаганна. Якщо порівнювати обсяги водних живих ресурсів вирощені в Китаї, який вважається світовим лідером в Аква і морікультурі, з досягненнями наших рибовиростних господарств, то картина явно не втішна. Китай в 2016 році виростив 45 мільйонів тонн риби. Україна ж з її величезним водним потенціалом виростила в дві з половиною тисячі разів менше риби - всього 22 тис. тонн. Орієнтир є. Нам є до чого прагнути.

Гальмує розвиток рибництва у нас в країні непомірно високі орендні ставки за землі водного фонду, які встановлюють місцеві ради. Часом доходить до абсурду, дно ставка оцінюється набагато дорожче, ніж орна земля. Не можна забувати, що з полів урожай збирають щороку, а для того, щоб виростити товарну рибу потрібно мінімум два-три роки. Ще один фактор, який піднімає ціну на рибну продукцію - це дорожнеча кормів, за своєю ціною вони не доступні для фермера. Кілограм комбікорму сьогодні коштує в середньому 8 грн. Для того щоб короп набрав у вазі 1 кілограм йому потрібно з'їсти 3-4 кг. корму. Це з самого початку робить його собівартість дуже високою. Відмовившись від годування риби дорогими кормами, значно падає рибопродуктивність. Вона у нас і так найнижча в Європі. При інтенсивному риборозведенні європейська норма більше 30 центнерів з гектара ... в Україні фактичний середньостатистичний показник 3-4 центнера з га. Всі ці фактори повислі "мертвим тягарем" на ногах рибоводних фермерських господарств, не дозволяючи їм виростити дешевий, якісний рибний продукт власного виробництва. Звідки ж візьметься доступна за ціною риба на наших прилавках?

Асортимент теж не великий - в основному в Україні вирощують: коропа, товстолоба та білого амура, усі інші види риб в незначній кількості, хоча сучасна наука з риборозведення дозволяє вирощувати величезну кількість видів риби, водоростей та молюсків. На сьогодні вітчизняна морська акваторія зовсім не використовується для риборозведення, що є неприпустимим. 

У внутрішніх вітчизняних водоймах найбільший обсяг риби та інших водних біоресурсів одержано підприємствами Одеської (12% від обсягу по Україні), Черкаської (11%), Донецької (8%), Миколаївської (7%), Херсонської та Сумської (по 6%), Вінницької та Дніпропетровської (по 5%) областей.

- Щоб зберегти вітчизняну рибну галузь необхідно її переформувати, зробивши особливий акцент на розвиток Аква і морікультури. Тим паче, що це відповідає світовим тенденціям - каже Олександр Чистяков - Авторитетна сільськогосподарська організація ООН (ФАО) закликає до розвитку рибництва. Згідно з її Програми до 2020 р. споживчий кошик населення планети на 65% буде поповнюватися рибою, вирощеної в Аква або морікультурі, і тільки 35% будуть забезпечуватися виловом з дикої природи.

Для того щоб підняти рибництво у нас в країні необхідні сміливі, революційні рішення. Напівзаходами нічого не добитися. І благо, що приклад є з кого брати. Потрібно на українські водойми перенести досвід країн, які за короткий проміжок часу вийшли на передові позиції в світі.

Україна має стати Європейською Рибницею! – Асоціація рибалок України