12-13 серпня 2014 року
свій останній марш здійснив Герой Тернопілля, УНСОвець, боєць спецбатальйону
МВС України «Азов» Андрій Дрьомін на псевдо «Світляк». Марш цей був не у тил противника
і не на своїй бронетехніці, а з полів бойовищ до отчого дому у домовині і на
плечах побратимів. А звідти ген-ген у вирій до Великих Воїнів України…
Ранок неділі 11 серпня 2014 року під
Іловайськом був останнім коли побратими УНСОвці Микола Березовий на псевдо
«Береза» і наш «Світлячок» своїми подихами зігріли холодну воронену сталь зброї
цілячись у ворогів України. Вони полягли зі зброєю в руках як Великі древні вої
Русі-України, як звитяжні і веселі навіть перед лицем смерті чубаті Запоржці,
як освічені і величні УССуси, як запеклі і невблаганні бійці ОУН та УПА, як юні
з «Небесної сотні»…Допоки Україно ти будеш втрачати своїх найкращих синів та
дочок…
Важко писати про своїх, побратимів з
додатком був…та коли ми нарешті усвідомимо що плата яку заплатила Україна за
свою Незалежність така велика і безмежна, що подальше зволікання з покаранням
зрадників і виходом нас усіх на рішучий бій з ворогом зможе наблизити ту мить
щастя України за яку поклали свої голови усі наші Герої…от тоді можна чесно
сказати що ми виконали свій обов’язок.
P.S. Перегляд фоторепортажу з
похорону ще одна нагода замислитись над усім цим. Побратими Андрія Дрьоміна з
батальйону «Азов», після поминальної тризни за Андрієм та Миколою передали в
Тернопільську Крайову команду УНСО прапор батальйону «Азов», а тернополяни
УНСОвський прапор в батальйон. Ще «Азовці» росказали що кілька їхніх побратимів
які після вікопомного бою під Іловайськом потрапили були в оточення, вирвались
з нього, при цьому знищивши ворожий мінометний розрахунок, а одного з ворогів
взяли живцем в полон. Недаремні були жертви «Берези» та «Світляка», Слава
Українській Зброї і її Воям…
Ігор Крочак, військовий
історик (фото автора. Зустріч загиблого героя у Тернополі 12.08.14р. і Похорони Андрія Дрьоміна с.Великий Глибочок
Тернопільського району 13.08.14р.)
Немає коментарів:
Дописати коментар