Цікава річ з огляду на останні події. Ерефія привчила ЄС до думки, що її нафта і газ - то нескінченне благо, котрим вона "благословляє" держави ЄС. З іншого боку, виняткова роль Америки у повоєнній політиці сформувала у Європі переконання, що нема потреби покладатись на себе, адже Америка "сильна, могутня, форпост усього", вона захистить і подбає, що "за її спиною ми в безпеці".
Минув час і "підросли" гідні суперники "наймогутнішим". Відбувся світовий перерозподіл потуг - економічних, політичних, збройних. І коли вони взялися до справи переділу світу, то виявилось, а) що між молот і ковадло можуть потрапити усі, б) що ніхто краще не подбає про "власну хату", як її господар, в) що вигоди, зручності, комфорти за чийсь рахунок завше мають "підводні скелі", а "надавачі послуг" одного дня можуть їх припинити.
Висновок: нині на карту поставлена безпека, існування і спокій не лише України, а й ЄС. Невдовзі НАТО може луснути по швах. ЄС потребує консолідованих зусиль щодо формування нових гарантій безпеки і формувань, котрі ефективно захищатимуть терени від ненаситного до чужого добра і загарбань сусіда, котрий ніколи не схаменеться, не зміниться, не стане інакшим, бо його єство - зло безконечне. Ми вже на порозі змін - невідворотних і непередбачуваних. Хай Господь провадить і благословляє.
