- Та хєрач, нам шо, жалко? Било би жалко - ми би давно ввєлі к нім на помощь войска, - скучающим голосом пояснила Мєркєль.
- А кого мнє расхєрачить, шоб стало жалко? Казахстан, Бєларусь, Грузію? Назові, я ісполню, - бісився Путін.
- Кітай попробуй, - прєдложила Гєля. - Тогда нам точно стане жалко, только тєбя.
- Мєжду прочім, я в курсє, шо це ви уломали Цзіньпіна подтянуть войска до граніци, - обіжено признався Путін.
- Нєт, Вова. Це он нас наконєц уламав. А знаєш, почєму ми согласились?
- Гєля, я за Кабаєву вже сто раз ізвінявся, - напомнив Путін.
