У Заліщиках є чудодійна вода

У дитинстві мені одна казка подобалася чи не найбільше. Бо там мова йшла про воду, якої після дощу у калабаньках було достатньо. Інколи хотілось напитися, але слова казки відлякували. Пригадуєте? "Сонце високо, колодязь далеко, спрага доймає, піт виступає. Стоїть козяче копитце повне водиці.
Іванко каже:
– Сестричко Оленко, не можу більше: нап’юсь я з копитця!
– Не пий, братику, козликом станеш!