В комунальній квартирі в Лєнінграді жило подружжя старих більшовиків.Із тих,хто на суботніку колоди носив і молодость бросав на Кронштадський льод.
Вона його називала "товарішчь Пьотр",а він її "товарішчь Клавдія".
Все життя прожили по більшовицьки чесно- нічого ніхера не заробили і внески в партію платили вчасно.Зберігали всі підшивки газети "Правда" і із меблів мали панцирне ліжко,кривий стіл,дві табуретки і шафу з етажеркою.Зате на стінах повно вимпелів,грамот і перехідних червоних знамен.
Прожили життя і бабця вже готується помирати.
Вона його називала "товарішчь Пьотр",а він її "товарішчь Клавдія".
Все життя прожили по більшовицьки чесно- нічого ніхера не заробили і внески в партію платили вчасно.Зберігали всі підшивки газети "Правда" і із меблів мали панцирне ліжко,кривий стіл,дві табуретки і шафу з етажеркою.Зате на стінах повно вимпелів,грамот і перехідних червоних знамен.
Прожили життя і бабця вже готується помирати.
