Дякую, що ви представили нам свою країну...

У Тернополі відбувся фестиваль «1084. НА МЕЖІ», в рамках якої відбулися кінопокази та дискусії.

1084 кілометри – довжина спільного кордону суверенної Білорусі та України. "1084. На межі» – другий в Україні фестиваль, ініційований білоруською діаспорою з метою створення майданчика для обговорення болючих питань та стосунків між двома народами. Покази та заходи в Україні вже відбулися у Луцьку, Одесі, Києві, Львові, Бучі, Ірпені.

У рамках фестивалю тернополяни та гості міста переглянули короткометражний фільм-спостереження Андрія Кутили «Водохреще», знятий за 36 днів до війни; фільми про померлого в білоруській в'язниці політв'язня і художника Алеся Пушкіна, «Білоруський вальс» Анджея Фідика та «Нове небо над новою країною: Прогулки с Пушкіним» Ольги Прусак та фільм Анни Бадяки та Олександра Міхалковича «Батьківщина» про механізм страху та жорстокості, за допомогою якого білоруська влада контролює населення.

Також під час фестивалю відбувся круглий стіл волонтерських організацій Тернополя «Волонтерський рух — виклики сучасності» та дискусія «Документальне кіно та майбутнє українсько-білоруських відносин».

Після перегляду фільму та круглого столу волонтерських організацій учасниця заходу, працівниця центральної дитячої бібліотеки Тернополя Надія Качуровська поділилася враженнями:

«Я надзвичайно щаслива сьогодні, що потрапила на цю зустріч. Мені завжди було цікаво, що відбувається в Білорусі, і насправді я не знала інформації. Я сьогодні почула, як працюють дисиденти, як вони нам допомагають. Бо насправді я цього не знала. І розповім друзям і родичам. Я щаслива, що ви нам допомагаєте, я вболіваю за вас і за Україну. Щоб ми дійсно жили в красивих, заможних країнах».

Студент ЗУНУ Іван також цікавився збереженням національної ідентичності білорусів:

«У ЗМІ лунає дуже і дуже багато запитань про те, що білоруська ідентичність стирається через те, що забороняється мова і національна культура. Тобто прапор Білорусі, символ. А також неправильне трактування історії. Як ми всі вже знаємо, Росія трактує, що ми всі братні народи – це, як вони кажуть, їхні методи. І це дуже сумно, коли людей знищують. Це повний геноцид народу в 21 столітті».

Також Іван поділився думками про те, наскільки новим для нього стало почуте під час круглого столу:

«По-перше, я вам дуже вдячний за те, що ви представили нам свою країну. Нам було багато цікавого та нового почути. Так, можливо, я щось знав. Особливо про полка Кастуся Калиновського – він зараз дуже популярний в Україні. Важко було все це слухати про репресії білоруського народу. Про повстання 2020 року. Про режим Лукашенка, який тероризує. І про участь у війні Білорусі – тобто як народ бореться з нею і допомагає Україні. Навіть ось ці партизанські рухи діють на залізниці. І взагалі».

Світлини Радыё Ўнэт