Коли ввечері 19 лютого з соціальних мереж я дізнався про те, що велика кількість новосанжарців зібралась на вході біля медичного центру «Нові Санжари», відразу зрозумів, що в повітрі пахне смаленим, оскільки всім було відомо, що літак з евакуйованими українцями з Китаю вже завтра приземлиться в Україні.
Станом на вечір 19-го не було жодної офіційної інформації, в яке саме місце везтимуть евакуйованих. Це була ключова помилка чиновників, відповідальних за організацію евакуації. Я чудово розумів, що люди в Нових Санжарах будуть налякані і діятимуть ірраціонально. Також чудово розумів, що хтось майже напевне скористається ситуацією і буде роздмухувати полум’я страху, необізнаності та недовіри для досягнення якоїсь своєї мети. І добре, якщо цією метою буде лише передвиборчий піар.
Зі слабким сподіванням, що хтось з владних коридорів прочитає і почне діяти, я виставив у мережі Facebook на своїй сторінці пост, який натякав на термінову необхідність комунікаціії з новосанжарцями.
На жаль, замість фахових медіаторів та соціальних посередників на ранок 20-го до Нових Санжар прибули поліцейські та бійці Національної гвардії з бронетехнікою.
На жаль, усе сталося як гадалося: протистояння силовиків з місцевими мешканцями та їхня алогічна поведінка. Поведінка натовпу, яким керує страх і паніка. Бо людей накачували страшилками впродовж останніх тижнів, особливо впродовж декількох останніх днів. Про що можна говорити, якщо навіть Президент під час брифінгу РНБО, присвяченого ескалації військових дій, згадавши про евакуацію наших громадян з Китаю і про перекривання доріг заявив: «...Я особисто привезу наших громадян в Кончу-Заспу в їх особняки». Тобто зробив з евакуйованих таке собі пугало. Але їх повезли не в Конча-Заспу, а до Нових Санжар. Як мали це сприйняти місцеві, з якими ніхто не спілкувався і яким ніхто нічого не пояснював?
Більше того: і голова Полтавської ОДА і голова Полтавської обласної ради в один голос заявили, що вони дізнались про те, що обсервацію для евакуйованих будуть облаштовувати саме в Нових Санжарах лише вранці 20-го лютого.
Хочу зауважити, що перше, для чого людям потрібна держава і для чого люди її створюють та утримують на свої податки, це забезпечення безпеки. Коли люди не бачать від держави дій по забезпеченню їх безпеки, вони починають діяти самостійно. Це абсолютно природно. У нашій ситуації новосанжарці не лише не отримали якихось безпекових дій від держави, а й почали сприймати державу як джерело небезпеки. Украй небезпечне явище!
Спілкуватись з новосанжарцями почали тоді, коли вже спалахнуло, коли вже змінити щось було вкрай складно. І хто почав спілкування? Голова Полтавської ОДА і міністр внутрішніх справ, яких люди сприйняли виключно як представників влади і чужинців. При тому вони не мають ніякого стосунку до медицини. Це найгірша з можливих диспозицій.
А потім почалося найгірше. У мережі багато людей замість того, щоб звернутися до протестувальників з проханням увімкнути критичне мислення, не піддаватись на нагнітання, замислитись над поведінкою і перевести протест в якесь конструктивне русло, почали їх хейтити, називати бидлом і заявляти, що соромляться і їх і загалом усієї країни, бо ж в ній це все відбувається.
Панове, не можна соромитись і називати бидлом людей, які поводять себе так, як у відповідній ситуації й у відповідних умовах поводились би люди в будь-якій країні. І в тому числі ті ж, хто почав хейтити. Закони соціальної психології працюють і нікуди від цього не дінешся. Зрозумійте: не може бути соромно за епілептика за те, що у нього стався напад і він при цьому щось розбив.
11 лютого 2020 року ВООЗ опублікував документ під назвою «Основне, що має бути взяте до уваги при здійсненні евакуації мандрівників та карантинних заходів щодо них у зв'язку зі спалахом нового коронавірусу 2019-nCoV», в якому чорним по білому написано:
«Країна має бути готова інформувати населення швидко і прозоро, забезпечити залучення ЗМІ для підтримки та поширення належних меседжів та уникнення чуток. Країна повинна інформувати громадськість заздалегідь і робити це ефективно, щоб запобігти стигматизації або дискримінації та уникнути паніки».
Як бачимо, ВООЗ передбачає можливість стигматизації, дискримінації та паніки при неналежному інформуванні населення. І ці рекомендації не прив’язані до якось країни чи якогось регіону.
Ось тому мені не соромно за те, як поводились новосанжарці, бо в тих умовах, в яких опинились вони, так поводилися б люди в будь-якому регіоні і в будь-якій країні. Ні, я не толерую розбивання вікон в автобусі. Я просто розумію цих людей і причину такої їх поведінки.
Водночас мені соромно за Президента та міністрів, які замість того, щоб просто виконати прості та очевидні рекомендації ВООЗ, повелися абсолютно непрофесійно і дико, розділяючи суспільство і нагнітаючи істерію. Як і соромно за наше СБУ та Національну поліцію, які не змогли вчасно нейтралізувати тих, хто підбурював громадян і поширював недостовірну інформацію.
Джерело: Ігор Кіянчукук : Чому мені не соромно за мешканців Нових Санжар
Немає коментарів:
Дописати коментар