пʼятниця, 14 листопада 2014 р.

А скiльки Ви доплачуєте за “безкоштовну освiту”?

Олександр Щелущенко – батько другокласниці. З першого дня навчання доньки у 38 ліцеї столиці він доплачує за «безкоштовну» освіту.
Наприклад, 110 грн на місяць за урок танців замість фізкультури. Така практика в школі існує вже давно – танцює уся молодша школа. Гарантований дохід – 26 тисяч гривень на місяць. Гроші йшли викладачеві. Що з того мала директорка? Напевно відомо тільки про догану.

Згодом також з’ясувалося, що у школі замість уроків показували ще й вистави. У столичному департаменті освіти запевнили «Слідство.інфо», що у шкільному розкладі не може бути ані платних уроків, ані вистав. Олена Фіданян, начальник департаменту освіти Києва, розповідає, що до них постійно звертаються театральні трупи, які не мають власних приміщень. Вони просять дозволити «гастролі» школами. Міське керівництво таких дозволів не дає, але їх впускають адміністрації шкіл. Не для себе ж, для дітей, щоб прищепити їм любов до мистецтва.
Ганна Вільянен разом з іншими батьками півроку вишукувала незаконні оборудки у 318-ї школі столиці, де навчаються її діти. Фінансових секретів назбирали кілька течок, які передали до правоохоронних органів. Наприклад, мертві душі: двірник, куратори класів, які отримували платню, але їх за роботою ніхто не бачив. Тим часом за батьківські гроші винаймали справжнього двірника, який і наводив лад у подвір’ї школи.
Сьогодні школи мають щонайменше два джерела фінансування – бюджет і батьків. І вони зазвичай не знають, хто за що платить. На цьому можна заробити двічі. Наприклад, на ремонтах. У 318-й школі постійно лагодили дах і басейн. Ганна запевняє, що на загальних зборах їх повідомили про те, що 180 тис батьківських грошей буде виділено на ремонт басейну. Згодом батьки довідалися, що таку саму суму і на ті ж потреби дала й держава. Проте басейн досі не відремонтували.
За останні роки українські школи знайшли й витонченіші способи витрушувати гроші з батьків. Наприклад, можна вдягнути учнів в «особливу» шкільну форму. Так вирішили у 107-й столичній гімназії. Директор державного закладу Олександр Кудрейко запевняє, що зробив це для того, щоб прибрати соціальний люфт. Тож, дбаючи про те, щоб заможні й не дуже діти зовні не відрізнялися, адміністрація закладу вирішила усіх їх одягнути… у дизайнерський одяг. Не найдешевший.
За словами директора, для цього знайшли молоду дизайнерку. Вона не лише безкоштовно придумала форму, а й люб’язно погодилася шити її у власному ательє. Батьки на форму не нарікали, запевняє Олександр Кудрейко.
«Слідство.Інфо» побувало в ательє, де шиють унікальну форму. Співробітниця запевнила, що форму шити доведеться усім, хто вчиться у гімназії у 5-7 класах. Дівчаткам пропонують на вибір 5 речей. Можна купити мінімум – сарафан і жакет за півтори тисячі гривень. Штани і піджак для хлопчика коштуватимуть трішки дешевше – тисячу чотириста. Дорого це, чи ні? У фірмовому фабричному магазині шкільного одягу такий комплект для дівчинки коштуватиме 870 гривень, а костюм для хлопчика – вісімсот. Дизайнерський одяг фактично удвічі дорожчий.
Одна з вчительок погодилася прокоментувати нам цю історію, не називаючи своє їм’я. Вона згадує: ціна суперформи викликала в батьків не захват, а шок. Вигляд форма мала непоганий, але була надто дорога. Щоб переконати батьків вдягнути дітей саме у дизайнерський шкільний одяг, класні керівники, на вимогу директора, змушені були постійно обдзвонювати батьків і нагадувати їм піти в ательє та замовити форму.
Схоже, в даному разі до батьківського гаманця тягнеться одразу дві руки. Директора, який запевняє, що хоче бачити в дітях корпоративний дух. І дизайнерки, якій в період кризи не будуть зайвими півтори сотні клієнтів.
Але це у шкільній бухгалтерії – просто дрібниці порівняно з так званими благодійними фондами, які є практично при кожній школі. Там таємниці, які тримають за сімома печатками. Олександр Щелущенко зацікавився коштами фонду при 38 ліцеї, коли з’ясував, що електромережу у школі дитини не ремонтували вже півстоліття. Донька скаржилася, що під час уроків зникало світло, коли в якомусь іншому класі вмикали обігрівач. Дітям доводилося продовжувати заняття на підвіконні.
У ліцеї близько 700 учнів. Щомісяця батьки здають до благодійного фонду по 250 грн. Півтора мільйони гривень на рік на заміну проводки мало б вистачити, вважає батько. Але у кошторисі, який надав фонд, першочерговими були інші потреби.
Ми спробували розібратися у щомісячному звіті фонду разом з Юрієм Шукевичем, головою ГО «Асоціація керівників шкіл м.Києва». Його здивували витрати на телефон і охорону – аж 14 тис грн. на місяць. А що ховається за рядком «утримання фонду» у розмірі 10,5 тис грн. щомісяця, він волів би почути докладніше.
Тож батько попросив фонд школи надати фінансові документи, які пояснили б їхні витрати. Одразу з’ясувалося, що якраз напередодні усю бухгалтерію фонду віддали на перевірку аудиторам.
Юрій Шукевич радить скористатися для оцінки благодійного фонду його власними критеріями. По-перше, чи проходять кошти через банк. По-друге – чи завжди керівництво фонду може показати батькам платіжні документи, які підтверджують ті чи інші статті витрат. І останнє – це загальна довіра батьків.
Побудувати довірливі стосунки з директором 38-го ліцею чи керівництвом благодійного фонду, нажаль, не вдалося не лише Олександру, а й «Слідству.інфо». Згадка імені допитливого батька викликала бурхливу реакцію і відмову коментувати витрати фонду.
Закон про благодійність каже, що вимагати звіт фонду може той, хто вніс бодай якусь пожертву. Підтвердити це можна квитанцією. Але батьки 38 ліцею кажуть, що передають до фонду готівку, тож квитанцій у них немає. Відповідно, перевірити витрати фонду вони не можуть. Якщо ж благодійна допомога не проходить через банківські рахунки, виникає сумнів і в законності самої операції.
Олександр Щелущенко має намір домогтися від благодійного фонду школи пояснень і фінансових документів. Бо який тоді сенс вимагати прозорості від міністрів і депутатів, коли ми не спроможні домогтися того від школи на сусідній вулиці, пояснює він.
А до самих батькiв у нас одне прохання, не будьте вiвцями, яких легко розвезти гарною казочкою.
У вiдео ще бiльше:
___________________________________
/Олена Бондаренко для проекту «Слідство.інфо»

Немає коментарів:

Дописати коментар