четвер, 27 липня 2017 р.

Всі кольори веселки на водоймах столиці

З приходом літа столичні водойми фарбуються в бірюзові і зелені кольори різних відтінків. І це вже не дивує киян. Але в цьому році Дніпро і озера Києва «зацвіли» особливо «пишно».
Це критичне і загрозливе для довкілля явище коментують
Олександр Чистяков – голова Асоціації рибалок України та
Тетяна Тимочко – голова Всеукраїнської екологічної ліги.

«Поясненню такого бурхливого цвітіння водойм є кілька основних причин.
По-перше, мала проточність води. Дійсно, Дніпро «могутній і широкий» залишився тільки в спогадах класиків. Після того, як його перегородили дамбами, позбавивши власної течії, він не в змозі змити те, що в нього потрапляє з виробничими і побутовими стоками та сливами. Але ж по берегах Дніпра стоять мегаполіси, металургійні і хімічні гіганти, комунальні очисні споруди зі своїми скидами.
Екосистема Дніпра змінилася. Ріка з потужною течією перетворюється в «стояче болото», в якому рух води відбувається тільки за «бажанням» чиновника, що відкриває «заглушку» на дамбі або гідроелектростанції. Енергетики не хочуть розглядати Дніпро, як живий організм, для них він «водойма з технічною водою» для отримання електроенергії.
По-друге, катастрофічне обміління столичної акваторії Дніпра, зміна гідрологічного режиму річки. На сьогодні виявлено 56 мілин в межах Києва. І якщо нічого не робити, то через 5-10 років вони стануть островами. Головна водна артерія країни фрагментується, змінює русло. А це сприяє швидкому прогріванню води, що в свою чергу викликає бурхливе зростання фітопланктону і водної рослинності. Сьогодні посередині Дніпра можна стояти по коліно у воді! Особливо явно мілини проявили себе біля мосту
ім. Патона, а так само навпроти пам’ятника засновникам Києва, – наголошує Олександр Чистяков.
Тетяна Тимочко акцентує увагу на збільшенні забруднення водних ресурсів в Україні, і зокрема річки Дніпро: «З кожним роком у воді все більше накопичуються залишки фосфатів, які безперешкдно потрапляють в Дніпро, прямо з наших пральних і посудомийних машин, оскільки очисні споруди їх «не бачать». Понад 2500 автомийок Києва, щоб не платити за очистку, зливають свої брудні води в зливову каналізацію, через яку в обхід очисних споруд вони потрапляють в Дніпро. В свою чергу фосфати викликають інтенсивне зростання водної рослинності, зокрема буро-зелених водоростей, які в буквальному сенсі «випивають» кисень з води, позбавляючи на мілководді життєвого простору молодь риби та інших водних мешканців, прирікаючи їх на загибель. Скільки разів природоохоронна громадськість ініціювала створення Законопроекту що забороняє застосування фосфатів у пральних і миючих засобах, але депутатам явно не до нього ...
Ось і цвіте з року в рік все яскравіше Дніпро! ..
З огляду на критичний стан водних об’єктів України, Всеукраїнська екологічна ліга та Асоціація рибалок України вимагають від органів влади:

– імплементувати в повному обсязі в національне законодавство директиви Європейського союзу стосовно охорони та управління водними ресурсами, в першу чергу Рамкову водну директиву № 2000/60/ЄС;

– ухвалити Закон України «Про заборону ввезення і реалізації на території України мийних засобів на основі фосфатів», проект якого розробили експерти Всеукраїнської екологічної ліги і народні депутати України вже тричі вносили його на розгляд Верховної Ради України;

– здійснити інвентаризацію об’єктів господарювання в межах, встановлених водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; в обов’язковому порядку підключити ці об’єкти (за їх рахунок) до міських каналізаційних мереж;

– посилити державний нагляд і контроль за скидами з підприємств і дотриманням режиму господарювання у водоохоронних зонах річок і дренажних каналів згідно зі ст. 218 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення»;

– реконструювати незадовільно працюючі очисні споруди каналізації та побудувати очисні споруди каналізації в населених пунктах, де їх немає;

– запровадити нову редакцію ДСанПіН «Гігієнічні вимоги до якості води питної, призначеної до споживання людиною», в якій встановлено високі європейські стандарти питної води, які з 2010 року не введено в дію;

– заборонити будівництво на землях водного фонду;

– підприємства, які здійснюють виробничу діяльність, обладнати системою дощової каналізації з очисними спорудами для запобігання забрудненню водойм міста неочищеними дощовими водами;

– здійснити заходи з відновлення витоків річок.

«Якщо говорити про столичні внутрішні водойми, то останні двадцять років ними ніхто фактично не займався, – наголошує Олександр Чистяков.–Комунальне підприємство «Плесо» займалося лише прибиранням прибережної території. Це як підмітати в під’їзді і чекати, що від цього стане чистіше в самій квартирі. Для підтримки озер необхідний комплексний підхід. В результаті близько 70% столичних водойм потребують розчищення і днопоглиблення, а також викосити зайву водну рослинність та зариблення рослиноїдними видами риби з метою природної меліорації. На сьогодні на берегах столичних водойм побудовано різні «розливайки» та «шашличниці», які своїми «відходами виробництва» явно не оздоровлюють їх ...»

Нагадаємо: в 1991 році в Києві було більше 480 водойм. Сьогодні їх залишилося не більше 370. Багато з них засипали і забудували, перетворили в несанкціоновані сміттєзвалища. І це сталося, в першу чергу, через те, що тільки у 5% київських водойм є Водні Паспорти, всі інші «безликі». Водний Паспорт дає юридичні права на життя водоймі, визначаючи її акваторію, а так само природоохоронну берегову територію, на якій відповідно до Водного і Земельного Кодексу дозволена тільки рекреаційна діяльність. На балансі у КП «Плесо» знаходиться 70 водойм. Ще близько 150 озер знаходиться в підпорядкуванні парків і природно-заповідного фонду. А все решта столичні водойми «безхатні». Якщо так піде і далі Київ може позбутися більшої частини своїх водойм. А вони дуже цінні в умовах життя в мегаполісі для киян - це «блакитні легені»!

ДОВІДКА
Озеро Сонячне, про забруднення якого останнім часом говорять ЗМІ: на даний момент хімічного забруднення ні візуально, ні взяті аналізи води і водоростей ветеринарною службою, а так же лабораторією Київської екологічної інспекції не підтверджується. Місцями вода біля берегів озера має бірюзовий і яскраво зелений кольори - це мікро водорості. В результаті попадання в воду фосфатів (ресторани скидали після миття посуду воду в озеро) і стійкою спекотною погодою почалося інтенсивне зростання фітопланктону і водної рослинності. Подібні явища цвітіння води фарбуючи водойми в химерні тони можна спостерігати на багатьох київських водоймах. У минулому році таке ж цвітіння спостерігалося на озері Міністерка.
Озеро Сонячне - багатостраждальна водойма. У 1956 році Дарницький мікрорайон будувався ударними темпами. Для його обігріву була побудована ТЕЦ-4. Але басейни для відстоювання відходів її виробництва не встигли побудувати (після відстоювання тверді частинки повинні були залишатися на дні. Воду після очищення застосовували у виробництві повторно, а шлак повинні були вивозити на полігони). Тому було виділено в тимчасове користування для зливу розпеченої вугільної суміші три водойми: Дарницьке, Гарячка і Сонячне (природні озера з каскаду озер, які тягнуться по всьому Харківському мікрорайону до Дніпра). Озеро Дарницьке шлаком заповнили повністю і засипали зверху грунтом. ТЕЦ-4 почала зливати відходи свого виробництва в озеро Сонячне. Але це тривало недовго, так як в 1992 році була побудована траса по вулиці Ревуцького, яка і перекрила цей злив. Сьогодні ТЕЦ-4 перетворило озеро Гарячка в столичний Армагеддон, зливаючи розпечену вугільну суміш в природне озеро. При забудові вулиць Здолбунівської, Ревуцького та Михайла Драгоманова озеро Сонячне перетворили в піщаний кар'єр. В результаті сьогодні в ньому аномальні глибини в 25-30 метрів. На дні озера залишилися залишки шлаку з ТЕЦ-4 що виділяють небезпечні речовини. Так само побудовані на його березі ресторани багато років скидали відходи в озеро. До того ж два роки тому стався великий витік каналізаційних стоків, які потрапили в озеро. Сьогодні озеро Сонячне через те що якість його води не відповідає санітарним нормам вважається технічною водоймою і не придатне для купання. На березі встановлені КП «Плесо» (на чиєму балансі воно знаходиться) попереджувальні таблички.

Немає коментарів:

Дописати коментар