пʼятниця, 24 червня 2016 р.

Конституція – Основний Закон держави





24 червня 2016 року в Державному архіві Тернопільської області відбулися такі заходи:
– відкриття виставки до 20-ї річниці Конституції України «Конституція Основний Закон держави»;
– презентація бібліографічного покажчика «Український вчений-правник С. Дністрянський (1870-1935)».
– засідання круглого столу «Українська Конституція крізь призму часу та виклики сучасності»;
– відкриття виставки «Акт відновлення Української Державності»;


Заходи відкрив директор держархіву області, кандидат історичних наук Федір Полянський. З вітальним словом виступили: заступник голови Тернопільської обласної ради, кандидат історичних наук Любомир Крупа, начальник управління внутрішньої політики, релігій та національностей Тернопільської облдержадміністрації Ігор Кульчицький, керівник науково-методичного Центру досліджень адвокатури і права НААУ, кандидат історичних наук Ірина Василик. У роботі круглого столу взяли участь: голова обласної організації Всеукраїнського товариства «Меморіал» ім. В.Стуса Богдан Хаварівський, кандидат історичних наук, викладач юридичного факультету ТНЕУ Василь Ухач, укладач бібліографічного покажчика «Український вчений-правник С. Дністрянський (1870-1935)», головний спеціаліст ДАТО Оксана Сулима, директор Тернопільського обласного краєзнавчого музею Степан Костюк, декан історичного факультету ТНПУ ім. В.Гнатюка, доктор історичних наук Микола Бармак, заступник директора ТОУНБ  Галина Польова, старший науковий співробітник Бережанського краєзнавчого музею Олена Лугова, кандидат історичних наук, викладач ТНПУ ім. В.Гнатюка Іван Куций, адвокат, член  НААУ Тарас Будз.
























































Додаємо до матеріалу інформацію про виставку ДАТО «Конституція – Основний Закон держави».

Виставка «Конституція – Основний Закон держави», приурочена 20-й річниці прийняття Конституції.

У першому розділі виставки представлені праці, що розкривають історію українського конституційного процесу: «Історія української конституції» Анатолія Слюсаренка та Миколи Томенка (К., 1993), «Основи конституційного права України», «Дванадцять українських Конституцій» Володимира Трембіцького (Нью Йорк, 1997), а також чимало публікацій, присвячених Пилипу Орлику – українському політичному, державному і військовому діячеві, гетьману Війська Запорозького у вигнанні (1710–1742 рр.). Великою заслугою Пилипа Орлика в історії України є написання у 1710 році праці «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького». Цей документ, який пізніше дістав назву «Конституція Пилипа Орлика», вважають першою українською конституцією, а також однією із перших конституцій у Європі.
Текст Конституції підготовлений до видання і вперше опублікований у 2010 року в часописі «Архіви України», та експонується на виставці. Окрім цього, на виставці представлено вибрані твори Пилипа Орлика та публікації про нього.
У другому розділі виставки представлені конституційні акти початку двадцятого століття: Універсали Української Центральної Ради, Проекти Конституцій Української Народної Республіки, Гетьманської Держави та Директорії. Проект Конституції Західноукраїнської Народної Республіки, у підготовці якої брав участь Станіслав Дністрянський, праця  Петра Стецюка «Станіслав Дністрянський як конституціоналіст» та бібліографічний покажчик «Український вчений-правник Станіслав Дністрянський», підготовлений працівниками нашого архіву, також експонуються на виставці. Зацікавить відвідувачів видання «Устрій Української Держави – проєкти Конституції Української Народньої Республіки», видані заходом і коштом Всеукраїнської Національної Ради у Львові в друкарні Ставропігійського інституту під керівництвом Ю.Сидорака у 1920 році. Експонується підготовлений професором Оттоном Ейхельманом «Проєкт Конституції – основних Державних Законів Української Народньої Республіки» та реферат учня 8 класу української приватної гімназії в Чорткові Григорія Берицького «О. Ейхельман. Проєкт Конституції Української Народньої Республіки» за 1932 рік. Також на виставці представлено конституційні акти Карпатської України, які опубліковані у праці Петра Стерчо «Карпато-Українська держава. До історії визвольної боротьби карпатських українців у 1919-1939 роках».
В третьому розділі виставки представлено Конституції УРСР 1919, 1937, 1978 років. Серед експонатів цього розділу привертає увагу цікавий документ: Конституція (основний закон) Союзу Радянських Соціалістичних Республік і коментарі до неї пропагандистського відділу ОУН-УПА. Також експонуються документи (пропозиції та зауваження , інформації) про хід всенародного обговорення проекту Конституції Української РСР 1978 року та опублікована Конституція УРСР.
Наступний розділ експозиції – це дослідження про етапи створення та прийняття Конституції України 28 червня 1996 р. Серед них – публікації в газетах та журналах про різні заходи щодо обговорення «Проекту нової Конституції України». Матеріали всеукраїнських та місцевих ЗМІ відображають події у Верховній Раді України у 1996 році, та власне 28 червня, коли Верховна Рада на 5-й сесії 2-го скликання о 9 годині 20 хвилин прийняла Конституцію України – Основний Закон нашої суверенної держави, за який проголосувало 315 депутатів. Відтоді цей день відзначається як державне свято. Події цього надзвичайного історичного періоду цікаво описані у працях Вадима Гетьмана « Як приймалась Конституція України. Нотатки учасника розробки Основного закону України» (К., 1996) та В’ячеслава Чорновола «Пульс української незалежності» (К.,Л., 2000). На виставці експонуються розпорядження Голови Тернопільської обласної державної адміністрації за 1996,1997 роки: Про заходи щодо підвищення рівня інформованості населення області про основні напрями державної політики, діяльності місцевих органів виконавчої влади і самоврядування, вивчення і пропаганду Конституції України та про відзначення в області першої річниці Конституції України.
Конституція 1996 року стала першою Конституцією незалежної України; вона стала продовженням багатовікових конституційно-правових традицій українського народу, закріпила правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність увійшла в суспільне життя як головний оберіг державності та демократії, гарант незалежності та соборності України.

Оксана Сулима, головний спеціаліст
відділу інформації
та використання документів
державного архіву
Тернопільської області

(фото Ігоря Крочака)


Довідково,  від укладачів бібліографічного покажчика «Український вчений-правник Станіслав Дністрянський (1870 —1935)».

До 145-річчя від дня народження визначного українського правознавця, педагога, громадсько-політичного діяча, доктора права, професора, академіка Всеукраїнської академії наук, дійсного члена Наукового товариства імені Тараса Шевченка Станіслава Севериновича Дністрянського колективом держархіву Тернопільської області підготовлено бібліографічний покажчик «Український вчений-правник Станіслав Дністрянський (1870 —1935)».
            Першовідкривачем гуманітарних студій про С. Дністрянського став професор Микола Мушинка, академік НАН України, який у 1992 році упорядкував і видав зі своєю вступною статтею посібник «Академік Станіслав Дністрянський. 1870-1935 : біобібліографія». У 1993 та 2007 роках саме М. Мушинка на державне зберігання нашого архіву передав унікальні документи С. Дністрянського. У 1999 році Юридичним інститутом Тернопільської академії народного господарства (директор З. Гладун) спільно з облдержархівом (директор Б. Хаварівський) було проведено наукову конференцію та видано збірник доповідей «Станіслав Дністрянський — світоч української правової науки». Постать С. Дністрянського досліджували М. Мушинка, П. Стецюк, В. Возьний, З. Гладун, М. Кравчук, М. Братасюк, Є. Паньків.
            Даний бібліографічний покажчик є своєрідним підсумком творчого шляху академіка С. Дністрянського та має на меті представити бібліографію про життя та наукову діяльність нашого знаного земляка на основі документів та матеріалів, що зберігаються у фондах Державного архіву Тернопільської області.
Бібліографічний покажчик складається з шести розділів:
1. Біографічні документи Станіслава-Северина Дністрянського.
2. Наукова спадщина Станіслава Дністрянського.
3. Листування Станіслава Дністрянського.
4. Світлини сім’ї Дністрянських.
5. Дослідження постаті Станіслава Дністрянського та вшанування його пам’яті.
6. Документи родини Станіслава Дністрянського.
В межах розділів виділено підрозділи й окремі ділення. Документи впорядковано за хронологією, опубліковані праці та дослідження про вченого — за абеткою прізвищ авторів і назв публікацій.
Бібліографічні записи пронумеровано, загальна кількість їх становить 260 позицій. Описи й скорочення здійснено відповідно до стандартів України у бібліотечній справі.
Для зручності користувачів подано іменний та географічний покажчики.
Посібник адресований науковцям, краєзнавцям, педагогам, студентству та всім, хто захоче дізнатися більше про видатного українського науковця.

Колектив держархіву області щиро вдячний: професору Миколі Мушинці за науково-пошукову допомогу; доктору філологічних наук, професору Дмитрові Бучку, доктору філологічних наук, доценту Ганні Бучко та кандидату історичних наук, доценту Петрові Гуцалу за науково-методичну допомогу, та всім, хто долучився до видання даного посібника.

Немає коментарів:

Дописати коментар