четвер, 5 листопада 2015 р.

Львів прощався з загиблим героєм, воїном і викладачем




4 листопада 2015 року у Львові поховали воїна і викладача Володимира Труша.

Де знайти ті слова що затамують біль утрати рідним, близьким, бойовим побратимам, Україні. Волонтерська група «Схід та Захід єдині» висловлює рідним та усім близьким загиблих героїв Володимира Труша та Віталія Кравченка свої найщиріші співчуття.
Наших друзів та побратимів ми знали особисто, адже наша група опікувалась підрозділами в яких воювали воїни-командири з позивними «Артист» та «Гектор» (53-бригада) майже усі виїзди до них на позиції це суцільна світла пам'ять зустрічей з давніми друзями. Особливо тяжко з нас цю трагічну їх загибель у борні за Україну пережив наш координатор по зоні АТО Едуард Хатмуллін, (адже дуже часто бував у них), він і повідомив нам сумну звістку про їх загибель. Ще недавно перед самим 19-рейдом Василь Конько разом з Володимиром Каніщевим споряджаючи мене з вантажем рейду на Донбас промовляли:- Дивись обов’язково передай Едуарду ці передачі для «Гектора» та його побратимів під Авдіївку в 53-тю… І от славних хлопців немає…Ранком 31 жовтня 2015 року вони разом підірвались на «розтяжці». Едуард Хатмуллін разом Володею Авдєєвим згодом і привіз на західну Україну тіла наших друзів.
4 листопада, Львів прощався з трагічно загиблим на Сході України викладачем Львівського національного університету ім.Івана Франка Володимиром Трушем. Поховали Володимира на Личаківському кладовищі на полі почесних поховань №76.
Піша похоронна процесія пройшла від церкви святої Анни до головного корпусу  університету, де і відбулося прощання загиблого героя України Володимира Труша з університетом, в якому він навчався і працював. Серед проводжаючих воїна та викладача у останню путь рідні та близькі, бойові побратими, священики та військові капелани, волонтери, студенти та викладачі, львівяни.




















































Міський голова Львова Андрій Садовий зазначив: «Він віддав своє життя, щоби жили ми. Ми не можемо зрозуміти замисл Божий, чому так є. Це найбільша біда, найбільше горе, яке може бути. Це дуже велика біда для міста, коли відходять кращі. Можливо, там, у небі, потрібні сильні і чесні ангели».
Як фотожурналісту мені особисто найтяжче було знімати кадри коли малому синочкові Володимира Труша бойові побратими передавали символічну шаблю, їх подарунок батькові. Сльози на очах маленького козака це клич нам усім дорослим, що пам'ять про наших героїв має бути вічною, а їх справа захисту Вітчизни святою…
 Нагадаємо що, сьогодні 5 листопада, поховали ще одного загиблого героя, військового Віталія Кравченка. Похорон заступника командира 2-го батальйону 53-ї  механізованої бригади Віталія Кравченка («Гектора») відбувся у Раві-Руській.
 Вічна слава героям полеглим в борні за незалежність України на ратних полях та румовищах російсько-української війни на Донбасі ! Слава Україні !

Ігор Крочак, прес-секретар волонтерської групи ГО «Схід та Захід єдині» (фото автора)

5 листопада 2015 року



P.S. В память того що Володя Труш був викладачем ЛНУ ім. Івана Франка, ми після похорону сфотографувались біля могили Івана Яковича на Личаківському кладовищі, і разом з Василем Конько ще і віддали шану могилі Героя України генерала Кульчицького, (загинув під Словянськом у 2014-му) що також похований Львові. От така у історичний день Національної Гвардії ще першого її формування у 90-ті, була наша подорож у Львів. Все переплітається в українській історії і минуле і сьогодення, хотілось би щоб все таки сьогодення ставало менш трагічним…Вічна пам'ять героям України !

Немає коментарів:

Дописати коментар