неділя, 1 листопада 2015 р.

Вісті з передової від групи «Схід та Захід єдині». Знову двома машинами на дальні рубежі…




Продовжуючи роботу з доставлення вантажів 19-го рейду волонтери групи «Схід та Захід єдині» побували на дальніх опорних пунктах наших військ аж за Станицею Луганською.

30 жовтня 2015 року наші побратими координатор по зоні АТО Едуард Хатмуллін та активіст Володимир Авдєєв знову двома автомобілями здійснили «дальній вояж» аж за Станицю Луганську. Шлях наших екіпажів пролягав через Сєвєродонецьк, Щастя і аж до «станички».  В районі Сєвєродонецька біля каплички ми вже завжди зустрічаємось з нашими добрими друзями з 44-ї бригади, та інших підрозділів (не буду уточнювати яких, ворог також читає…), постійні читачі пам’ятають що у артилеристів служить чимало уродженців Тернопілля. На другий день після Покрови нас саме на цьому місці зустрічав і Андрій Нищота що лужить військовим лікарем і отець Володимир з Тернопільщини що виконує в 44-й обов’язки капелана (того дня о.Володимир подарував нам образочки з Матінкою Божою спеціально виготовлені церквою на твердій пластиковій основі для бійців АТО). Тепер біля каплиці наша точка «рандеву» де ми бійцям передаємо допомогу. Як завжди передаючи хліб, тушковане м’ясо, теплі речі, і усе необхідне волонтери та бійці обмінюються новинами уточнюють дати майбутніх візитів та визначають що потрібно ще доставити до підрозділів. Едуард потім планує що ще треба довезти на Донбас. Щоби і Василь Конько, і Володимир Каніщев вчасно могли придбати ці речі зі солдатських замовлень. Волонтерська група це єдиний організм, і робота з наповнення наступних рейдів що зараз проводить Василь Конько на Тернопіллі, це запорука успішних маршів на «передку» згодом.
Далі дорога вела наших волонтерів у Щастя де у підрозділі однієї з бригад служить Ігор Полигач. На цей раз для його відділу теж було багато передач. І утеплювач для бліндажів, і агрегат для солдатської кухні, і генератор для виробітку електричного струму, а також круги до пилок «болгарок», очищувач води, харчі, картопля, яблука, хліб з Озерної від Петра Христинича (його смак Ігор знає з дитинства бо сам сходив немало стежок в Озерній у юності, а особисто я пам’ятаю Ігоря вже на Грушевського в часи Майдану). Едуард Хатмуллін в одному з підрозділів окрім стандартної допомоги передав ще й тактичне взуття осіннього зразка. Бійці задоволені, а одна представниця прекрасної статі одразу приміряла їх, жінка є жінка, і навіть у солдатській формі нею залишиться.



































Минулого разу коли я з Едуардом проїжджав маршрут від Станиці Луганської, до однієї з передових позицій, де командиром наш добрий знайомий ще з часів «Дебальцівської дуги» Сашко з позивним «Балу», мене зачаровував степовий пейзаж. Прямо таки як на полотнах українського живописця XIX століття Сергія Васильківського «Сторожа» чи «Козача левада», обов’язково коли закінчиться війна приїду сюди на етюди, зараз на жаль на це не має часу. Йде важка війна, (хоча дехто воліє говорити що АТО та «перемир’я»). От тільки но на передодні загинули наші добрі друзі, бійці з позивними «Гектор» та «Артист». Аж не віриться, «Гектору» у 19-му рейді ми через усю Україну везли три відерця салату «олів’є» що злаштувала мама його побратима Олега Гаргая з Шумщини що вже демобілізувався. Важко втрачати друзів, але коли ти особисто знав бійців це «во сто крат» важче. Хай навіки вічні ім’я тих хто розв’язав цю війну буде вкрите ганьбою. А з тих хто наживається на ній, та не дуже поспішає із її закінченням, ще спитають, це моє тверде переконання. Не поможуть ніякі регалії та займані посади.
А пізнім вечором 30-го жовтня наші волонтери повернулися з небезпечних мандрів додому на базу. Щоби  відпочити та підготуватись на наступному тижні до чергових маршів на передову.
На завершенні висловлюю ще раз щиру подяку усім тим хто долучився до 19-го рейду своєю посильною допомогою. Бійцям дуже до вподоби та до смаку усі ваші дарунки та передачі, і те що про них не забувають. Наша волонтерська група вдячна всім за розуміння та допомогу, особливо в час «перемир’я» коли дехто самозаспокоюється і гадає що все вже позаду. Нічого не позаду, протистояння триває, тільки в іншій формі. Чекаємо вашої підтримки, та разом спільними зусиллями  допоможемо  армії.

Ігор Крочак, прес-секретар волонтерської групи ГО «Схід та Захід єдині»

(фото Едуарда Хатмулліна та Володимира Авдєєва)

1 листопада 2015 року

P.S. «Дальній вояж» наших побратимів на Станицю Луганську присвячено Листопадовому чину УСС і утворенню ЗУНР у 1918 році. Про діла прадідів ми пам’ятаємо та і бійці також, а тому хто у Кремлі, (моя бабця казали:-то тому рогатому, бо в Кремлі тільки такі катюги…) хай гикається, я думаю що недовго..! Ми ще застанемо його кінець, (пом’яніть моє слово), на тому і стоїмо. Слава усім героям нашої землі як минулих днів, так і нинішніх ! Слава Україні !



Немає коментарів:

Дописати коментар