понеділок, 13 квітня 2015 р.

Лариса Полулях: Нотатки

1. тіко шо мене одна ватна баришня із Саратова уговарювала продати старовинні українські монети за бальшіє дєньги. Нумізматка хрєнова утвєрждала, шо монєт не существує, слєдоватільно.... ну, і понєслось.... 
Я її питаю - які монєти, нещастя? ти сначала собі плаття прілічне купи і прищі з морди удали якимось лігітімним способом, а не урінотєрапійою, бо дивитись больно.
Да, і постарайся не бухати хоть тиждень. Баришню якось попустило, вона смирилась і неожидано спросила мене куда я порекомендую її на майські поїхати. Прийшлося подавити перший порив і не посовєтувати її "в сраку"... Ми же не звєрі. Карочє Наташа Подпятнікова желає поддіржать ‪#‎кримнаш‬ і отдихнуть там на пляжАх всьой сімйой. 
Карочє - я так понімаю, шо наші совєти їм на-йдаже не нужни, бо їхні внутрінні дівєрсанти работають на всє сто. чесно. ПОсовєтувала третього в номінації. Дала лінка. Баришня розслабилась, почті плакала і здуру таки зрулила на тєму народов-братьйов. Прийшлось таки нахуй послати

2. вечір захватующих пріключєній. 
Звонить мені ахфіцер-камандір. Кажецця, шо не дуже трєзвий. І молвить чіловєчіским голосом, шо їм капєц як нада машина хароша. Ну, начали ми з ним цей бесполєзний в таке время суток разговор. Питаю - під які задачі нада? Камандір троха завис. Понімаю, шо в тверезого на умі, то в п*яного на язиці і чувак тщатільно трима себе за язика, шоп не признатись, шо машинка має їздити на охоту, рибалку, за пивом.....
Підхожу с другого боку - бо чувак всьо же даліко - паяльною лампою в глаза не посвітиш, руки в одвірку не затисниш. Питаю - який ви підрозділ будете і хоть пріблізітєльно в якому квадраті бідуєте і відчайдушно защищаєте батьківщину?...
Вопшім.... єслі ви читаєте це стоя - то сядьте. Бо зара вас моїми матюками знесе аж у Жмеринку. Чуваки в воєнкоматі несуть непосільну службу. Десь за км. 1000 от передовой. То чи не пиздець, дорога спільнота?

Немає коментарів:

Дописати коментар