ЧЕСТЬ МАЄМО!
Сьогодні ми, воїни
24 окремої механізованої бригади яка дислокується на Яворівщині змушені
звернутись до Вас, шановна громадо Львівщини. Приводом цього, на жаль, є стаття,
надрукована в газеті «ЕКСПРЕС» від 9-16 жовтня, в якій звучать образливі і
принизливі для нас слова. Через кілька десятків боягузливих і байдужих до долі
України військовозобов’язаних, проти яких були порушені кримінальні
провадження, нас всіх обізвали зрадниками та боягузами.
Можливо це сталося за
браком інформації і автор не знав чим ми займалися останні шість місяців.
Авжеж, ми не «піарились», не виставляли в соцмережі інформацію про свої
досягнення, здобутки та втрати – на це не було часу. Ми просто мовчки виконували
свою роботу – захищали нашу рідну Україну, на передовій. Тому ми вирішили трохи
розповісти про себе.
Ще
на початку березня кістяк нашої бригади на основі 1 механізованого батальйону
вибув на схід України. Спочатку була Чернігівщина, Полтавщина, Сумщина – адже
удару очікували з цього напрямку. В травні ми прибули до зони проведення
антитерористичної операції. Завдяки вмілому керівництву командування (командира) бригади та злагодженим діям
особового складу підрозділів ми успішно воювали на Донеччині: Красний Лиман,
Ямпіль, Іллічівка, Крива Лука, взяття Сіверська, Миколаївки і Раю та Олександрівки
через які велося постачання Слов’янська. На жаль, тут у нас були і перші
втрати. Під селом Закотне героїчно загинули командир 1 механізованого
батальйону підполковник Ігор Ляшенко, командир розвідувальної роти бригади
капітан Степан Воробець та ще п’ять наших хлопців. Далі була Луганщина, взяття
Лисичанська та рух на Луганськ.
В
цей же час 2 механізований батальйон бригади, який був виведений з
підпорядкування командування бригади і переданий в розпорядження керівника
іншого сектору прикривав державний кордон на півдні Луганщини. Саме тут, на
початку липня, біля села Зеленопілля трапилась ще одна трагедія – позиції наших
військ підступно обстріляла російська артилерія зі своєї території, ми втратили
більше двадцяти наших бойових товаришів і десятки поранених.
Але
найзапекліші бої припали на долю 1 і 3 батальйонних тактичних груп нашої
бригади в серпні місяці в районі міста Лутугіно, що на південний захід від
Луганська. З початку серпня з боями були зайняті Лутугіно, Волнухіно,
Георгіївна, Новосвітловка та Хрящувате.
20
серпня після масованих щоденних артилерійських обстрілів наших позицій
регулярні російські війська (десантники із псковщини за підтримки своїх танків)
пішли в атаку. Росіяни були зупинені та змушені тікати. Досягли цього не тільки
кадрові військові але й військовозобов’язані, вистояли і дали гідну відсіч.
Були й інші запеклі бої в яких наші вояки показали себе відважними бійцями. Але
цей був першим прямим зіткненням з регулярною російською армією.
Можна
ще багато чого розповідати і колись подвиги героїв стануть відомі
громадськості. Проте зараз про інше - не потрібно через кілька десятків
психологічно зламаних людей, які побували в пеклі війни і не встояли, ображати
всіх воїнів прославленої бригади та при цьому бути посібниками ворога в
цькуванні українського війська. Дуже просимо всіх охочих паплюжити честь і
гідність наших товаришів, які загинули, які були поранені і які досі захищають
Україну і її народ не розповсюджувати брехню і наклеп.
А
якщо хтось сумнівається в наших словах запрошуємо приєднатися до нас в районі
виконання завдань, побачити все на власні очі і відчути те, що відчували ми -
від командира бригади до останнього солдата.
Заздалегідь
вдячні за розуміння!
З
повагою,
За
дорученням всього особового складу комбати 24 окремої механізованої бригади:
Командир першого
механізованого батальйону, майор Андрій Андріяш
Командир третього
механізованого батальйону, підполковник Іван Статнік
Командир танкового
батальйону, підполковник Олександр Ковтун
Командир штабного
батальйону, підполковник Олександр Бойко
Командир
батальйону матеріально-технічного забезпечення, майор Віктор Гончар
Командир зенітного
ракетно-артилерійського дивізіону, підполковник Юрій Бутко
Командир
гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону,
майор Олег Козак
Командир
реактивного дивізіону, майор Олег Файдюк
Немає коментарів:
Дописати коментар