неділя, 28 вересня 2014 р.

Поради воєнкора для перемоги у війні


                                                 


З початком виборчої кампанії ніяким чином не потрібно забувати про фронт, оскільки допустивши знову кардинальні помилки в плануванні і проведенні операцій по передислокації військ під час перемир'я є ризики з безпекою нашої держави.  

Характер дій і комплектація частин противника останнім часом кардинально змінилися. Іловайськ це підтвердив – перед нами регулярна армія РФ. Тільки ґрунтовна тактична підготовка, добровільна мотивація, насиченість наших військ (а не складів МО України) спорядженням, засобами контролю над полем бою (безпілотні авіаційні і наземні спостережувальні системи), приборами та технікою для нанесення ворогу максимальних втрат в сучасній високо мобільній фронтовій війні, ешелонна підготовка маршових поповнень для усіх видів українських частин (Добровольчі батальйони, Національна Гвардія, ЗСУ України), зможуть перевести бойові дії, якщо таки вони знову розпочнуться на повну силу у сприятливу площину в оперативно-тактичному і стратегічному відношенні. Якщо українське громадянське суспільство зрозуміє ці тези і допоможе керівництву України (методами нагадування, контролю та спонукання…) провести ці зміни у підготовці військ, успіх на фронті гарантовано.





Ще важливий аспект про який я вже неодноразово писав і, який втілюється в життя в частинах (але не на достатньому рівні), це плекання високого політико-морального стану військ з допомогою капеланської служби та виховної роботи. Український воїн впродовж віків ходив у бій, у глибоких релігійних переконаннях. Тому ми зобов’язані забезпечити нашим бійцям належну капеланську службу. В курені УНСО наприклад свої обов’язки священика виповнює ієромонах Іоанн з Св’ятодухівського чоловічого монастиря. А на фронтових дорогах мені зустрічалось багато наших прекрасних священників капеланів і УГКЦ і УПЦ КП  та УАПЦ багато хто з них є моїми давніми приятелями, та постійна присутність священника в діючій бойовій частині має бути системною політикою держави, а не добровільним чином. Тепер щодо допомоги нашим частинам на фронті, незважаючи на перимиря усім волонтерським організаціям, громадським активістам, політичним партіям потріно нарощувати зусилля у допомозі військам зважаючи на підхід осінньо-зимового періоду. Реформована  логістична служба ЗС України ще нескоро запрацює на повну потужність. Отож  як робити конкретну допомогу нашим частинам
Головне з них можна викласти так. Перше, допомога що надходить безпосередьо від громадських активістів, потрібна вже і негайно у тих підрозділах що знаходяться на предньому краï і задіяні безпосередньо у бойових операціях, а не на складах тилових частин. Друге, комплектувати спорядження, підбір приборів до озброєння яких не вистачає  (оптичні пристроï різного призначення), кріплення до них потрібно здійснювати після ретельної консультації  із спеціалістами, або принаймі з людьми що дійсно щось тямлять у воєнній справі. Третє, успіх солдата в бою залежить не тільки від озброєння але й від екіпіровки і захисту. Сьогодні дуже багато громадських активістів возять у зону АТО розгрузки, бронежилети західного виробництва. Честь  і хвала цим людям, та завжди потрібно пам’ятати що західні зразки озброєння мають відмінні розміри магазинів боєкомплекту від тих що стоять на озброєнні в Україні. Тому перед придбанням потрібно сім раз поміряти і звичайно броню випробувати на відстріл бронепробивання  на полігонах, із зразків
озброєння яким користується наш противник. Четверте і це напевне основне, вдумливо витрачати зібрані кошти, найкраще звичайно консультуватися з командирами і бійцями тих підрозділів яким ви допомагаєте.
    А що до наших земляків то багато уродженців Тернопілля з початком воєнних дій проти нашоï Батьківщини пішли у бойові лави усіх формацій, що зараз на “Східному фронті” не пафосно, а реально у чорному поті війни замішаному на танковій кіптяві, крові, піхотних мозолях, виборюють на очах шокованоï Європи у підступного «гібридного противника» таку бажану для всіх перемогу. Їх можна зустріти на сході у підрозділах від МВС, Національноï гвардії, СБУ, усіх родів і видів військ ЗС України, до добровольчих батальйонів “Айдар “, “Донбас “, “Азов”, Добровольчого батальйону УНСО включно. І хоча зараз відчувається певне «затишшя» активних бойових дій не забуваймо про них.

  Ігор Крочак (фото автора)

Немає коментарів:

Дописати коментар