четвер, 18 вересня 2014 р.

Хто стоїть за галицькими сепаратистами

Вже немало написано про інформаційну війну, яка безперервно ведеться нашим північним сусідом поряд із реальними бойовими діями на Донбасі, але хотілося б торкнутись ще одного її аспекту, котрий на перший погляд не є очевидним і тому досить небезпечний. Мова йде про галицький автономізм-сепаратизм, який останнім часом окремі містечкові псевдоінтелектуали намагаються привити тернополянам малюючи образ «окремішньої галицької ідентичності».

Парадокс у тому, що сама ідея такої ідентичності не характерна для області і вже досить давно була закинута ззовні. При цьому творець цієї тези й досі від неї не відрікся і продовжує пропихати її як через куплених експертів, так і через ідейних галичан, у яких за давньою чекістською традицією вбачає «корисних ідіотів». Знаковим у цьому сенсі є нещодавнє інтерв’ю карликового фюрера, який наполегливо твердив про історично сформовану виняткову ментальність «западенців». Очевидно, що ідея галицької автономії ідеально вписується і в рамки сумнозвісної федералізації, яка так вперто нав’язується нам росіянами та профінансованими ними різного роду  медведчуківцями. 
Дописи окремих апологетів галицького автономізму можна  знайти навіть на одіозному ресурсі українофоба М.Леонтьєва «Однако», який ще декілька років тому засвітився в мережі через невиправдано високі гонорари своїм «експертам». Загалом, якщо провести навіть поверхневий аналіз невеликого списку інформаційних партнерів прихильників унікальної галицької ідентичності одразу стають помітні вуха північного сусіда. Нічого дивного тут, в принципі, немає – спрацьовує старе як світ правило : хочеш знайти замовника, дай відповідь на запитання «кому це вигідно?».
У будь-якому випадку ідея відокремлення Галичини у тому чи іншому форматі є наріжним каменем найбільш амбіційних російських стратегій по розчленуванню України, у яких ідеальний варіант - відрізати неугодні «бандерівські» території від решти держави, щоб мати змогу насаджувати «русскій мір» до самого Збруча.
На сьогодні, одним із найбільш підступних ходів професійних галичан є намагання зіграти на гордості краян, апелюючи до «грандіозного внеску» саме західних областей в АТО. Насправді ж тут все далеко не так райдужно, як того хотілося б. Не можу говорити про інші західні регіони, але офіційні показники мобілізації на Тернопільщині далеко відстають від тієї ж Хмельниччини, Житомирщини чи Дніпропетровщини, не говорячи про кількість прийнятих біженців, яка в десятки разів менша ніж у Київщині, Запоріжжі чи Одещині. Зате чи не щодня можна почути нарікання на невдячних переселенців або непоступливих воєнкомів  
У прямому спілкуванні прихильники галицького сепаратизму проявляють повну відсутність елементарного розуміння перспектив розвитку окремого західноукраїнського проекту, сподіваючись на міфічний притік європейських інвестицій, одночасове подолання всіх корупційних схем та скидання «київського ярма», суть якого в тому, що більша частина фінансових ресурсів Тернопільщини концентруються  в центральному бюджеті ( і це при загальновизнаній дотаційності нашого регіону!). Така наївність, поряд із явною підтримкою путінських політтехнологів, дає всі шанси місцевим автономістам вже у скорому часі зайняти заслужене місце на смітнику історії.

Зрештою, незважаючи на всі сміхотворні спроби галицьких пораженців переконати тернополян, що їх історичною місією може бути розвал Соборної Української держави, всі ми бачимо своє майбутнє у єдиній європейській Україні, що кожен день підтверджують своїми вчинками тернопільські герої неоголошеної війни на Сході: військовослужбовці, бійці добровольчих батальйонів, волонтери і меценати.

Немає коментарів:

Дописати коментар