понеділок, 15 вересня 2014 р.

Олег Цмокалов: Бєшену собаку не лєчат

- Гєля, у мене щас єсть сорок мільйонов укров, яких я расхєрачу, єслі ви нє отмєнітє санкції, - угрожав Путін.
- Та хєрач, нам шо, жалко? Било би жалко - ми би давно ввєлі к нім на помощь войска, - скучающим голосом пояснила Мєркєль.
- А кого мнє расхєрачить, шоб стало жалко? Казахстан, Бєларусь, Грузію? Назові, я ісполню, - бісився Путін.
- Кітай попробуй, - прєдложила Гєля. - Тогда нам точно стане жалко, только тєбя.
- Мєжду прочім, я в курсє, шо це ви уломали Цзіньпіна подтянуть войска до граніци, - обіжено признався Путін.
- Нєт, Вова. Це он нас наконєц уламав. А знаєш, почєму ми согласились?
- Гєля, я за Кабаєву вже сто раз ізвінявся, - напомнив Путін.

- Потому шо, Вова, бєшену собаку не лєчат, її пристрєлюють. А шо бєшенство ваше заразне ми поняли тогда, когда Чуркін на послєднєм совбєзє ООН вдруг пустив пєну, точно як ти. І сєйчас прєдставітєлі разних стран лежать в больніце і проходять курс лєчєнія на сорок уколов в живот. І очєнь мєчтають поскорєє виписаться, шоб прийнять очєрєдну резолюцію. Но вона тобі не понравиться.
- Я не больной, у мене просто тонкая псіхіка і енциклопєдічєскі знанія по історії, - оправдувався Путін, пускаючи слину. - Хочеш раскажу красіву любовну історію нєкоторого Шрьодера і Газпрома? Она вполнє могла би повторіться.
- І обязатєльно повториться, - пообєщала Мєркєль. - Вот только с тобой разбєрьомся, шоб не мішав...
- Я буду винуждєн нажать на ядєрну кнопку, єжелі шо, - отчаянно прєдупрєдив Путін. В трубкє шото щолкнуло і пріятний компьютерний голос проізньос:
- Хелло, гєрр Путін. К сожалєнію, сістєма елєктронной прослушкі і слєженія "Ешелон" винуждєна прєрвать ваш разговор, так як ви употрєбілі запрєщонне слово "ядєрна кнопка". Но не переживайте, ми уже запустили план прєвєнтівного ядєрного удара "Бумєранг" і у вас єсть прімєрно двадцать минут, шоб закончить свої зємниє дєла. Пріятного дня!
- Гєля? - злякано позвав Путін. - Я же просто пошутіл, Гєля...
В трубці в отвєт раздавалось угрюме тіканіє часов.
- Гєля, я блєфовал! - закричав Путін.
- Осталось восємнадцать минут, - бодро прєдупрєдив комп'ютерний голос. - На правах рєклами: передайте Мєдвєдєву, шо самсунги лучше айфонов.
В трубці опять зловєщє затікало.
- Та йопт! - ругнувся Путін. - Гєля, кончай ці шуточки!
- Владімір Владіміровіч, у нас ЧП, - ворвався в комнату зляканий Шойгу.
- Та в курсє, - псіхував Путін. - Запускай всьо, шо літає. Самі уйдьом, так хоть їх расхєрачим в ядєрний пєпєл.
- А как я шось запущу, єслі ми потєрялі управлєніє? - удівілся Шойгу.
- Не поняв, как потєрялі?
- А вот так. Навєрноє хакєри через странічки "вконтактє" наших солдат подключились до оборудованія. На всєх екранах пускових установок висить заставка Пєнтагона і таймєр до самоліквідації.
- Но как? Там же до сіх пор все на лампах! - офігєв Путін.
- Так вєдь лампи тоже оні ізобрєлі, а ми один в один пєрєдралі. Мало лі, шо їхніє спєцслужби туда заложилі...
- Владімір Владіміровіч, піздєц! - громко поздоровався Кісєльов, в панікє вбігая в комнату. - Половина тєлєвізоров вдруг перестала работать, а по второй ідьот "Лєбєдіноє озєро" і ми нічєго не можем з цим сдєлать. Єслі русскій мужик щас заскучаєт і рішить посмотрєть в окно, то от увідєнного возьме вила і снєсьот нас всєх нахрєн.
- Не снєсьот, сіловой аппарат нє позволіт, - успокоїв Путін. - Ми їх тупо перестрєляєм...
- Бєда, Владімір Владіміровіч! - вскочив у комнату Колокольцев. - У лічного состава поліції вдруг перестали стрєлять патрони і оні бздять виходіть на дєжурство.
- Как пєрєсталі? - не поняв Путін.
- А хрєн його знаєт, может кітайци з космоса глушат. Порох - це ж їхняя разработка, - прєдположив Колокольцев.
- Катастрофа! - Доньосся із корідора голос Лаврова. - Кітайци отправляють в сєвєрні рєгіони гумконвой із ста мілліонов фур. Шо внутрі і хто його буде сопровождать - нєізвєстно. Но доєхать планіруют як мінімум до Карєлії і вже прєдупрєдили мєстних, шоб нє оказивалі сопротівлєнія міротворцам, общалісь мєжду собой ісключітєльно на кітайськом і доносілі про расположеніє наших войск. Прічом прикриваються, гади, Женєвськой конвєнцієй.
- Плагіатори хрєнови, - разозлився Путін. - Ну а хорошіє новості хоть у кого-то єсть для разнообразія? Ілі хотя би мислі, шо дєлать?
- Володя, отлічна новость! - обрадувано сообщив радосний Мєдвєдєв, держа на витянутой рукє огромну мобілу. - В шостом айфонє сущєствєнно улучшилі камєру, такі сочні цвєта! Давай щас всє вмєстє вистроїмся і сдєлаєм позітівноє селфі для моїх подпісчіков в твіттерє...
Внєзапно задзвонив тєлєфон. Путін заїхав Мєдвєдєву з разворота в чєлюсть і подняв трубку.
- Осталась одна мінута, - сообщив оттуда вєжлівий комп'ютерний голос. - Надєємся, к етому врємєні ви успєлі как слєдуєт подготовіться і желаєм позітівних і іскромьотних епітафій. Кстаті, Обама просив уточнить, як переводиться слово, которим називают вас в Українє?
- Ідітє нахєр, підараси, - прошипєл в трубку Путін, трясясь от страха.
- Ну он прімєрно так і пєрєвьол, - согласився комп'ютєрний голос. - А сєйчас начньотся обратний отсчот. Єслі ви находітєсь в сотнє і болєє кіломєтров от Москви, просім надєть тьомні очки ілі отвернуться в любую другую сторону. Пять, чєтирє, трі, два, одін…
Путін запищав, грохнувся на пол і іспуганно свернувся калачиком, чувствуя, як по штанам прєдатєльські побєжало шось тьопле.
- Благодарім за участіє в тестірованії совмєстного проекта "Ешелон" і "Бумєранг", - невозмутімо іздєвався голос із трубки. - Тестірованіє прошло успєшно і сістєма переводиться в боєвой режим. Совєтуєм в дальнєйшем слідить за своїми словами і особе ні хао от Си Цзіньпіна з прєдложеніями не прєпятствувать продвіженію кітайськой армії і не гробить зря лічний состав. Всєго хорошего!
Посєдєвший Путін с трудом поднявся на ноги і диким взглядом обвів собравшихся, які наблюдали за його дєйствіями з явним недоумєнієм.
- Ги, - хіхікнув Путін, ісходя пєной. - Ги-ги-ги…
І прийнявся хєрачить себе башкою об стєну, протівно чвиркая ботоксом
Джерело

Немає коментарів:

Дописати коментар